Музей «Чорнобиль» у Києві відкрився після реставрації: оглядовий майданчик, VR та нова експозиція

На Подолі після майже півтора року реставрації знову відкрився Національний музей «Чорнобиль». Заклад оновив не лише експозицію, а й саму логіку роботи з відвідувачами - тепер це простір із мультимедійними залами, музейною лабораторією, коворкінгом, бібліотекою, кав’ярнею, укриттям і доступом до оглядової каланчі. Музей став інклюзивним, інтерактивним і значно ширшим за класичну експозицію про аварію на ЧАЕС.

Оновлення помітне вже зі входу - музей отримав новий логотип із символом атома. Реставраційні роботи почали готувати у жовтні 2024 року, а активне будівництво стартувало в листопаді. Через те, що будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення і стоїть на території пам’ятки археології «Культурний шар Подолу», перед облаштуванням укриття тут провели археологічні дослідження. Частину знайдених артефактів уже передали до фондів музею і показують на першому поверсі.

Що змінилося після реставрації

Музей розташований в історичній будівлі Пожежного депо Подільської поліцейської дільниці початку ХХ століття. Пізніше тут працювали пожежна частина та управління пожежної охорони Київської області - структура, яка взяла на себе один із головних ударів під час гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС. Тепер ця історія стала частиною нового музейного маршруту.

На першому поверсі облаштували бібліотеку, коворкінг, кав’ярню, виставкову та мультимедійну зали. Ідея в тому, щоб відвідувач міг не лише пройти екскурсію, а й залишитися в музеї довше - попрацювати з матеріалами, прийти на подію, подивитися фільм або долучитися до дискусії. Музей фактично перетворюється на культурно-освітній простір, а не лише місце збереження пам’яті.

Музейна лабораторія і доступність

Третій поверх зробили музейною лабораторією з освітніми кімнатами. Одна з них присвячена етнографії Чорнобильського Полісся, інша - відродженню зони відчуження. До роботи залучили фахівців із Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, які проводитимуть відкриті лекції про те, як зона живе сьогодні.

Для школярів у лабораторії планують уроки, ігри та прості експерименти, що пояснюють фізичні процеси в атомній галузі. Це не класична лабораторія з кабінету фізики, а простір, де складні теми перекладають на зрозумілу мову. Акцент зроблено не на пасивному перегляді експонатів, а на взаємодії.

Окрема частина оновлення - безбар’єрність. У музеї з’явилися ліфт із першого до третього поверху, підйомник до укриття, пандуси, тактильні мнемосхеми, контрастне маркування та навігаційні елементи. Це має зробити маршрут доступнішим для людей на кріслах колісних і відвідувачів із порушеннями зору.

«Чорнобиль. Люди і сенси»

Нова постійна експозиція отримала назву «Чорнобиль. Люди і сенси». Вона розміщується на другому поверсі й поділена на дві частини - історичну та освітню. Історична зона оформлена в темних кольорах і говорить про аварію, ліквідацію наслідків, евакуацію, втрати та відповідальність. Освітня частина світліша - вона пояснює атом, радіацію, безпеку, відродження зони відчуження і Чорнобиль як культурний феномен.

До експозиції увійшли понад тисячу експонатів - автентичні речі, копії, репринти, документи, фотографії та мультимедійні матеріали. Є тактильні 3D-моделі третього і четвертого енергоблоків до та після аварії, у момент спорудження «Укриття» та «Арки». Додаткову інформацію можна отримати через мультимедійні термінали й планшети.

Історія аварії через людей

У новій експозиції Чорнобиль показують не лише як техногенну катастрофу, а передусім через людей. Тут багато біографічних анотацій, прямої мови ліквідаторів, персоналу станції, пожежників, медиків, міліції та військових. Важлива деталь - у кожній історії зазначають вік людини на момент аварії. Переважно це були молоді люди від 20 до 40 років.

Перші зали розповідають про атомну галузь у СРСР, будівництво станції та Прип’яті, проблеми під час спорудження енергоблоків і момент вибуху. Окрема інсталяція символічно ділить життя на «до» і «після» - через цитати очевидців аварії. Далі йдеться про ліквідаторів першого дня, які отримали найбільші дози опромінення і діяли в найгостріший період.

Винуватці, герої і таємні документи

Один із розділів має назву «Винуватці чи герої?». Він присвячений персоналу ЧАЕС, який наприкінці 1986 року отримував нагороди за участь у ліквідації наслідків аварії, а вже влітку 1987 року керівників станції суд визнав винними у трагедії. У цьому ж блоці показують матеріали урядової комісії та документи, які тривалий час були таємними.

Серед експонатів є план-схема території Чорнобильської АЕС із рукописними даними радіаційної розвідки, яку провів екіпаж БРДМ. Окремий комплекс показує операції найгострішої фази ліквідації - з повітря і на землі. Зберегли також оригінальну рухому діораму станції, а роботу шахтарів, які будували тунель під реактором, показують через вагонетку і простір заввишки 1,8 метра - саме в таких умовах вони працювали цілодобово.

Чорнобиль до аварії і після неї

Важливий блок експозиції повертає Чорнобилю його довгу історію. До аварії це було місто з тисячолітнім минулим, яке згадується ще в Іпатіївському літописі. Воно було мультикультурним - наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття значну частину населення становили євреї, також тут жили поляки та українці. У музеї це показано через автентичні речі й матеріали про Полісся.

Поруч розповідають про евакуацію Прип’яті, Чорнобиля і тридцятикілометрової зони. Саме після цього люди з різних населених пунктів стали «чорнобильцями» - спільнотою, яку об’єднав досвід втрати дому. Окремо показано, як переселенці облаштовувалися на нових місцях, як їх приймали, чому частина людей поверталася до зони відчуження і як виник феномен самоселів.

Від зони відчуження до зони відродження

Експозиція також показує створення зони відчуження, будівництво шляхів для спорудження об’єкта «Укриття», участь річкового флоту, захоронення радіоактивних відходів, лісове господарство і медичну допомогу постраждалим. В інтерактивному столі можна дізнатися історії сіл зони відчуження до аварії та побачити, як змінювалася ця територія після 1986 року.

Окремий акцент зробили на експедиціях, які рятували культурну спадщину Полісся, русі чорнобильців і впливі аварії на політичну активність українців. Чорнобиль тут подано як одну з подій, що стали каталізатором пробудження суспільства й руху до відновлення незалежності України. Музей пропонує дивитися на цю тему не тільки через трагедію, а й через досвід стійкості та відновлення.

Атом, радіація і сучасні загрози

Освітня частина починається з історії атомної ери - від винаходу українського вченого Івана Пулюя, лампа якого стала прообразом рентгенівського апарата, до сучасних дискусій про ядерну безпеку. Тут згадують не лише аварію на ЧАЕС, а й атомні бомбардування Хірошіми та Нагасакі, аварію на Фукусімі, годинник Судного дня і сучасну українську атомну енергетику.

У центрі залу показано, як відбувається розщеплення атома, як працював реактор РВПК-1000 і як радіація впливає на різні органи та системи людини. Поруч розміщені матеріали про культуру безпеки - засоби захисту, прилади вимірювання радіації та базові правила поводження з ризиками. Тут же розвінчують поширені міфи про Чорнобиль і радіацію.

Природа, VR і Чорнобиль у культурі

Оновлений музей говорить і про те, як зона відчуження живе сьогодні. В експозиції є блок про людей на забруднених територіях і про відродження природи, зокрема рідкісних тварин Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Світлини тварин Олександра Сироти «оживають» за допомогою доповненої реальності, а окремий VR-тур дозволяє побачити зону відчуження і Прип’ять.

Фінальний блок присвячений Чорнобилю як культурному феномену. Тут є мистецтво Марії Примаченко, екоплакати триєнале «4-й блок», роботи сучасних авторів, згадки про літературу, кіно, археологічну оперу «Чорнобильдорф» і гру «Сталкер». Завершує маршрут партисипативна зона «Мій Чорнобиль», де кожен відвідувач може співвіднести цю історію зі своїм досвідом.

Оглядова каланча і панорами Подолу

Одна з головних нових можливостей - доступ до історичної пожежної каланчі. Вона має два відкриті оглядові майданчики на висоті 15 і 28 метрів, з яких видно Поділ. Першопочатково каланчу використовували пожежники для дозорної служби та сигналізації.

На одному з майданчиків встановили інформаційні таблички «Що я бачу?» з позначенням історичних будівель, вулиць і знакових місць, які відкриваються з цієї точки. На іншому можна побачити автентичні дзвони, якими колись сповіщали про небезпеку. Наразі піднятися на вежу можна за вхідним квитком, але згодом для неї планують окрему вартість і тематичну екскурсію про історію пожежної справи в Києві.

Коли працює музей і скільки коштує квиток

Національний музей «Чорнобиль» розташований у провулку Хорива, 1. Експозиція працює у вівторок із 10:00 до 16:45, каса - до 16:00. Із середи до суботи музей відкритий із 10:00 до 18:00, каса працює до 17:00.

Вартість вхідного квитка становить 131 грн, пільгового - 66 грн, екскурсійного - 579 грн. 18 травня, у Міжнародний день музеїв і річницю офіційного заснування музею у 1992 році, тут проведуть День відкритих дверей. Огляд оновленої експозиції та тимчасових виставок цього дня буде безкоштовним для всіх категорій відвідувачів.