На Дніпровських островах створили заказник імені Володимира Борейка площею понад 426 гектарів

Захист від забудови: на Дніпровських островах створили масштабний ландшафтний заказник імені Володимира Борейка

Київська обласна рада ухвалила стратегічне рішення про створення нового ландшафтного заказника місцевого значення «імені Володимира Борейка» безпосередньо на Дніпровських островах. До складу нової заповідної зони офіційно увійшли острови Покал та Рославський, які мають загальну площу понад 426 гектарів. Як повідомляє профільне міське видання Хмарочос, це рішення покликане не лише захистити дику природу від хаотичної комерційної експлуатації, а й вшанувати пам’ять видатного українського громадського активіста, еколога та багаторічного керівника Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), який трагічно загинув у дорожньо-транспортній пригоді в березні 2026 року.

Створення такого великого заповідного об'єкта є надзвичайно важливим прецедентом для всього Київського агломерату, де заплавні землі традиційно перебувають під високим тиском з боку забудовників. Протягом багатьох років екологічна спільнота виборювала правовий статус для цих територій, щоб не допустити їхнього перетворення на чергові котеджні містечка чи закриті розважальні комплекси. Надання офіційного статусу ландшафтного заказника дозволить законсервувати тутешні ліси, луки та болота у їхньому первісному вигляді. Редакція міського lifestyle-гіда Life.Kyiv.ua проаналізувала географічні особливості нової заповідної зони та з'ясувала, які саме обмеження тепер діятимуть на заповідних островах під Києвом.

Де розташований новий заказник та в чому цінність його локацій

Острови Покал та Рославський географічно розташовані трохи нижче за течією Дніпра від масиву приватних дач на Осокорках. Вони належать до небагатьох автентичних ділянок дніпровської заплави в межах усього столичного регіону, які дивом уникли масштабного гідронамиву, промислового освоєння чи капітальної забудови. Завдяки ізольованості тут сформувався унікальний мікроклімат, сприятливий для збереження рідкісного генофонду місцевої флори та фауни.

На цих чотирьох сотнях гектарів недоторканої землі досі функціонують природні заплавні луки, заболочені низини та густі реліктові ліси, які стали притулком для десятків видів тварин. Екологи регулярно фіксують тут популяції комах та птахів, занесених до Червоної книги України. Головною ж зоологічною ознакою та гордістю островів є постійне гніздування орлана-білохвоста. Цей вид вважається одним із найбільших пернатих хижаків у всій Європі, і поява його гніздівель свідчить про високу екологічну чистоту та спокій цієї річкової локації.

Внесок Володимира Борейка: від ініціативи до вшанування пам'яті

• Багаторічна екологічна боротьба. Володимир Борейко присвятив десятиліття свого життя захисту київських зелених зон. Саме він був головним ініціатором надання офіційного охоронного статусу островам Покал та Рославський, послідовно просуваючи відповідні наукові обґрунтування та проєкти рішень через владні кабінети протягом кількох років поспіль.
• Концепція протидії «гламуризації». У 2023 році еколог спільно з депутаткою Київської міської ради Ксенією Семенова розробив окремий проєкт створення пам’ятки природи «Ліс орхидей». Головною метою цієї та суміжних ініціатив було спасіння урочища Покал і сусіднього Галерного острова від агресивних інвестиційних планів, які передбачали перетворення диких природних зон на комерційні рекреаційні об’єкти з розважальними закладами та бетонованими набережними.
• Трагічний фінал та визнання. У березні 2026 року життя відомого природоохоронця раптово обірвалося через дорожньо-транспортну пригоду. Нинішнє голосування Київської обласної ради щодо присвоєння новоствореному заказнику імені Володимира Борейка стало символічним актом поваги з боку громади та визнанням його величезного внеску в екологічну безпеку Київщини.

Що передбачає новий охоронний статус: правила та обмеження

Статус ландшафтного заказника накладає суворі юридичні обмеження на будь-яку господарську чи комерційну діяльність у межах визначених 426 гектарів. Законодавство України чітко визначає межі дозволеного на заповідних острівних територіях, щоб гарантувати недоторканість природного фонду.

Боротьба за природу в околицях Києва завжди триває роками, а іноді й десятиліттями, як це відбувалося під час двадцятирічного протистояння навколо заповідних лісів Пущі-Водиці. Створення заказника імені Борейка — це важливий маркер того, що суспільний запит на збереження дикої природи починає перемагати комерційні інтереси. Для звичайних киян поява такого об'єкта означає, що за південною околицею Осокорків збережеться унікальний шматочок справжнього прадавнього Дніпра, куди можна буде припливти на каяку чи човні, щоб поспостерігати за рідкісними птахами в їхньому природному середовищі, а не дивитися на чергові паркани приватних VIP-володінь.

Поширені запитання (FAQ)

Чи можна звичайним киянам припливати на острови Покал і Рославський для відпочинку чи пікніків?

Острови залишаються доступними для відвідування громадянами, оскільки статус ландшафтного заказника не закриває територію повністю, а лише обмежує господарську діяльність. Кияни можуть припливати сюди на човнах, байдарках чи каяках для прогулянок, фотографування чи спостереження за птахами. Проте тут суворо заборонено розводити багаття поза межами спеціально обладнаних місць, засмічувати територію, рубати дерева для наметів та влаштовувати галасливі дискотеки, які лякають диких тварин.

Яке покарання загрожує за порушення охоронного режиму на території нового заказника?

Будь-яке порушення правил, встановлених для ландшафтних заказників (наприклад, заїзд на моторній техніці у заповідні зони, пошкодження дерев, полювання чи спроби самовільного будівництва), карається відповідно до Адміністративного та Кримінального кодексів України. Залежно від масштабу завданих збитків, порушникам загрожують великі штрафи, конфіскація знарядь промислу або техніки, а у випадку умисного знищення заповідної флори та фауни чи спроби захоплення землі — кримінальна відповідальність із реальним терміном ув'язнення.

Чому створення заказника затверджувала саме Київська обласна рада, а не Київрада?

Територія островів Покал та Рославський розташована нижче за течією Дніпра за офіційною адміністративною межею міста Києва і територіально належить до земель Київської області. Саме тому юридичні повноваження щодо надання цим землям статусу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення належать депутатам Київської обласної ради, які й затвердили відповідне рішення на основі клопотань екологів КЕКЦ.

Коли саме і за яких обставин було вперше виявлено орлана-білохвоста на цих островах?

Орлан-білохвіст є корінним мешканцем заплави Дніпра, проте через активне освоєння берегів у ХХ столітті його популяція критично скоротилася. Науковці-орнітологи та активісти КЕКЦ під керівництвом Володимира Борейка зафіксували постійні місця гніздування та полювання цих величних хижих птахів на островах Покал і Рославський під час багаторічних екологічних експедицій. Саме виявлення стабільних гнізд червонокнижного орлана стало головним юридичним та науковим аргументом для розробки проєкту ландшафтного заказника.