На Київщині говорили про друге життя руїн: як громади, держава і бізнес планують будувати з уламків

У стінах Київської ОДА цього тижня точилися розмови не про минуле, а про майбутнє, яке виростає з битого бетону. Тут відбувся круглий стіл «D2R – управління будівельними відходами та відновлення громад», де за одним столом зустрілися представники парламенту, місцевої влади, міжнародних інституцій, бізнесу та громад.

Мета була проста й амбітна водночас: з'ясувати, як перетворити воєнні руїни на матеріали для відбудови та зробити цей процес екологічним і системним.

Про що говорили

«Це не просто дискусія, а майданчик, де народжуються рішення», наголосив перший заступник голови КОДА Тарас Бакай. За його словами, діяти потрібно швидко і злагоджено, щоб Київщина відновлювалася ритмом, гідним столичного регіону.

Голова парламентського комітету з екополітики Олег Бондаренко підкреслив, що законодавчі стандарти та прозорі процедури мають стати фундаментом. Без них жодна фракція бетону, жоден відновлений будинок не стоятиме міцно.

Міжнародні партнери теж озвучили своє бачення. Представники JICA нагадали: у світі давно працюють моделі, де будівельні відходи стають ресурсом, а не проблемою. І Україні час вийти на цей рівень — з чіткими правилами, мотивацією для бізнесу і відповідальністю для всіх учасників.

Досвід громад

На зустріч приїхали представники Ірпеня, Гостомеля та Бородянки — міст, що знають ціну відновленню. Вони вже працюють над переробкою уламків у будматеріали, зокрема дорожні, але поки рухаються між бюрократичними лабіринтами та браком техніки. Їхній запит простий: підтримка, ясні правила та сучасні технології.

Що буде далі

За підсумками зустрічі вирішили створити робочі групи. Вони готуватимуть пропозиції для профільних міністерств, а також залучатимуть до процесу міжнародних експертів і великих компаній. План звучить майже як архітектурний ескіз: з руїн — у відновлення, зі сміття — у ресурс.

Чому це важливо

Для Київської області питання будівельних відходів — не про майбутню теорію, а про сьогоднішню реальність. Тисячі зруйнованих будівель, тонни матеріалів, що потребують обробки, і громади, які хочуть будувати нове життя на чистій і сучасній основі.

Те, що ще вчора було уламками трагедії, сьогодні може стати фундаментом надії. Київщина продовжує вчитися майстерності відбудови, де бетонне крихіття перетворюється на дороги, будинки і простори, що повертають людям відчуття дому.

І, здається, ця історія лише починає набирати швидкість.