На Київщині з’явилася Алея Героїв: 18 банерів і спільний стенд для загиблих і померлих воїнів

6 грудня, у День Збройних сил України, у Дівичківській громаді з’явилося нове місце сили — Алея полеглих Героїв. Під відкритим небом встановили портрети тих, хто віддав життя у війні з росією, захищаючи незалежність України.
На відкриття прийшли родини загиблих, побратими, мешканці сіл громади, щоб схилити голови і сказати просте, але важливе «дякую».

«Тут кожне ім’я – це історія любові до України. Серце стискається від болю, але пам’ять зігріває», — сказав голова громади Олександр Слюсар.

25 імен, 25 історій

На алеї розмістили 18 окремих банерів із портретами загиблих воїнів. Вони — земляки, які пішли на війну з різних сіл громади і не повернулися.

Серед вшанованих:

• Корнєв Володимир Вікторович
• Вашеняк Віталій Петрович
• Подолян Ярослав Володимирович
• Курик Микола Володимирович
• Перчук Андрій Григорович
• Дуб Іван Іванович
• Долженко Борис Олегович
• Блажченко Андрій Вікторович
• Михальчишин Віталій Олександрович
• Ламанов Михайло Олександрович
• Гайворонський Віктор Сергійович
• Ковкрак Броніслав Юзефович
• Семенікін Сергій Сергійович
• Борщ Ростислав Володимирович
• Козаков Дмитро Сергійович
• Глоба Андрій Олександрович
• Криворот Віктор Володимирович
• Васько Роман Олександрович

Спільний банер: пам’ять про тих, хто пішов пізніше

Окремо встановили спільний банер із сімома іменами — це воїни й воїтелька, які померли зокрема через наслідки війни. Їхні життя також забрала російська агресія, хоч і не на передовій.

• Лайчук Олег Михайлович
• Мурин Ярослав Мирославович
• Прокопенко Олександр Олександрович
• Груднина Микола Васильович
• Мяснікова Марія Сергіївна
• Парфененко Олександр Юрійович
• Шпанюк Владислав Михайлович

Чому це місце важливе

Алея стала не лише меморіалом. Це — простір пам’яті та спільності. Тут збираються родини загиблих, школярі, ветерани, жителі громади. Тут розумієш просту річ: свобода має ціну, і вона вимірюється людськими життями.

• Кожне фото — це син, батько, чоловік.
• Кожне ім’я — це вибір стояти за Україну.
• Кожна історія — про любов і відповідальність.

«Вічна слава Героям. Низький уклін родинам», — написав Слюсар.

Пам’ять як основа майбутнього

Створення таких алей — це частина великої роботи, яку сьогодні роблять громади Київщини. Вони зберігають імена і обличчя тих, хто дав нам шанс жити вільно.
Ці місця стають точками опори для молоді, нагадуючи: історія пишеться не тільки в підручниках, а тут, поруч.

Для мешканців громади це:

• місце, де можна покласти квіти і запалити свічку
• простір для пам’ятних заходів і уроків патріотизму
• нагадування, що війна триває, і ціна перемоги — справжня

Алея Героїв у Дівичківській громаді — це не просто меморіал. Це символ поваги, вдячності та єдності.
Пам’ять робить нас сильнішими. Саме вона допомагає пережити біль втрат і продовжувати боротьбу за майбутнє.

Вічна слава Героям, які захистили Україну.