На Замковій горі в Києві знайшли забуту 150-річну стіну Флорівського монастиря

На південному схилі Замкової гори у Києві дослідники знайшли унікальний фрагмент монастирської стіни середини ХІХ століття, який понад пів століття вважався втраченим. Йдеться про близько 30 метрів муру Флорівського монастиря, що зберігся завдяки складному рельєфу місцевості.

Про знахідку повідомили співробітники Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» спільно з ГО «Україна Інкогніта».

Як знайшли забуту стіну

Пошуки тривали не один рік. Заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток та керівник заповідника Роман Маленков знав про існування ще одного фрагмента огорожі з архівних світлин, але його точне місце залишалося невідомим.

Влітку стіну приховує густий чагарник, тому шансів побачити її практично не було. Вирішальним став пізній осінній період, коли опало листя.

«Ми просто облазили всю гору. Коли листя впало, ми побачили цю стіну», — розповідає Маленков.

Що саме виявили дослідники

Знахідка вразила фахівців складністю конструкції. Це:

• стіна заввишки близько 3 метрів;
• товщина — до 60 сантиметрів;
• квадратні стовпи, монолітні прогони;
• контрфорси по всій довжині, які утримували схил від зсувів.

За словами дослідників, споруду зводили не лише як огорожу, а й як інженерне укріплення Замкової гори, де навесні ґрунти регулярно сповзали вниз.

На цеглі збереглися клейма з датами — від 1842 до 1852–1853 років, що підтверджує: мур звели наприкінці 1840-х — на початку 1850-х років за проєктом архітектора Павла Спарро, замінивши стару дерев’яну огорожу.

Таємниче підземне склепіння

Під час обстеження фахівці виявили підземне склепіння з можливим ходом. Його призначення поки що залишається загадкою.

Серед версій:

• дренажна система для відведення води;
• господарські приміщення;
• таємний хід;
• або навіть склеп.

«Це місце дуже важкодоступне. Тому навряд чи тут були господарські споруди, але остаточно можна сказати лише після досліджень», — зазначає Маленков.

Чому стіна майже не збереглася

У радянські часи монастирську огорожу з невідомих причин майже повністю демонтували. Загальна довжина стіни сягала близько кілометра й охоплювала весь монастир разом із цвинтарем на Замковій горі.

Цей фрагмент уцілів лише тому, що демонтаж на крутому схилі був технічно складним. Ще один відомий шматок муру зберігся на плато Замкової гори — він добре знайомий туристам.

Історія Флорівського монастиря

Флорівський Вознесенський монастир — одна з найдавніших жіночих обителей Києва, вперше згадана у XVI столітті.
Ключові віхи історії:

• 1712 рік — об’єднання з Печерським Вознесенським монастирем;
• 1722–1732 роки — будівництво Вознесенського собору;
• 1811 рік — велика пожежа на Подолі, загибель близько 40 черниць;
• XIX століття — масштабна відбудова за кошти імператора Олександра І;
• 1929 рік — закриття монастиря радянською владою;
• сьогодні — діюча обитель і пам’ятка національного значення.

Що буде з пам’яткою далі

Виявлений мур планують:

• зареєструвати як нововиявлену пам’ятку;
• провести обміри, геодезію та картографування;
• дослідити підземні конструкції;
• залучити реставраторів для консервації стіни.

Чому це відкриття важливе

Знахідка допоможе:

• точніше відновити межі монастиря ХІХ століття;
• краще зрозуміти розвиток Подолу;
• дослідити можливі підземні об’єкти та артефакти.

Замкова гора й надалі відкриває нові сторінки історії Києва — інколи буквально з-під шару листя. І ця знахідка ще раз нагадує: столиця досі приховує чимало несподіваних та цінних пам’яток.