Навчальні корпуси Університету Грінченка перейшли на гібридні сонячні електростанції

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка став одним із прикладів того, як заклади вищої освіти адаптуються до нових реалій війни та нестабільного енергопостачання. У двох навчальних корпусах університету встановили потужні гібридні сонячні електростанції, які суттєво підвищили їхню енергонезалежність.

Про реалізацію проєкту повідомив заступник голови КМДА, депутат Київради Валентин Мондриївський.

Яке рішення реалізували

Гібридні станції з акумуляторами

Система енергозабезпечення побудована на сучасних технічних рішеннях, які поєднують генерацію електроенергії та її накопичення. У кожному навчальному корпусі встановили:

• гібридні інвертори потужністю 30 кВт з гарантією експлуатації 10 років;
• акумуляторні батареї LiFePo4 — по 9 блоків на об’єкт;
• загальну ємність акумуляторів — 34,56 кВт на кожен корпус.

Ресурс батарей сягає до 10 тисяч циклів заряджання, що забезпечує понад 10 років стабільної роботи без втрати ключових характеристик.

Сонячні панелі нового покоління

Енергія не лише від сонця, а й від відбитого світла

Для генерації електроенергії використали 52 двосторонні фотоелектричні модулі потужністю 620 Вт кожен. Завдяки технології bifacial панелі виробляють електроенергію не лише від прямого сонячного проміння, а й від світла, відбитого від поверхонь.

Це рішення дозволяє:

• підвищити ефективність роботи станцій;
• отримувати більше енергії в умовах щільної міської забудови;
• стабільніше працювати в осінньо-зимовий період.

Що це дає університету вже зараз

Автономність у критичних ситуаціях

За словами Валентина Мондриївського, у поточному режимі система забезпечує до 6 годин повної автономної роботи для ключових об’єктів університету. Йдеться, зокрема, про:

• серверні приміщення;
• поповерхове освітлення;
• укриття.

В умовах можливих тривалих відключень це має принципове значення для безпеки студентів і працівників.

Економіка проєкту: цифри, що говорять самі за себе

Суттєва економія бюджетних коштів

Орієнтовна річна генерація електроенергії на обох об’єктах становить понад 74 тисячі кВт·год. У цінах грудня 2025 року це означає:

• близько 794 тисяч гривень економії на рік для бюджету університету.

Для міського закладу освіти це не просто заощадження, а ресурс, який можна спрямувати на навчальний процес, оновлення обладнання чи безпекові заходи.

Логічне продовження енергомодернізації

Досвід, який уже окупився

Нові гібридні станції доповнюють мережеві сонячні електростанції, встановлені ще у 2018–2019 роках у гуртожитку №1 та навчальному корпусі №1. Ті системи працюють у зв’язці з тепловими насосами й, за даними міста, повністю себе окупили.

Це підтверджує: ставка на відновлювану енергетику для університетської інфраструктури була зроблена правильно й задовго до нинішньої енергетичної кризи.

Чому це важливо для Києва

Для столиці цей проєкт — не поодинокий кейс, а модель, яку можна масштабувати на:

• інші заклади освіти;
• лікарні;
• об’єкти критичної інфраструктури.

Енергонезалежні університети — це не лише про економію, а й про стійкість міста в умовах війни та постійних ризиків для енергосистеми.