Дата публікації Нескорена: Ізидора Косач-Борисова — жінка, яка знала ціну свободі
Опубліковано 21.03.25 14:28
Дата оновлення Нескорена: Ізидора Косач-Борисова — жінка, яка знала ціну свободі
Оновлено 30.05.25 22:22
Переглядів статті Нескорена: Ізидора Косач-Борисова — жінка, яка знала ціну свободі 35

Нескорена: Ізидора Косач-Борисова — жінка, яка знала ціну свободі

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Нескорена: Ізидора Косач-Борисова — жінка, яка знала ціну свободі

21 березня 1888 року в селі Колодяжне на Волині народилася Ізидора Косач-Борисова — наймолодша сестра Лесі Українки, донька Олени Пчілки. Вона прожила майже століття, пройшовши через революції, сталінські табори, окупований Київ і повоєнну еміграцію. Її життя — це розлога й захоплива історія боротьби за українську ідентичність.

Освіта і наука: шлях першої агрономки в роду Косачів

Ізидора здобула початкову освіту вдома під керівництвом Лесі Українки, далі навчалась у Фундуклеївській гімназії, а згодом стала однією з перших жінок-агрономок у Києві. У 1911 році вона закінчила Київський політехнічний інститут.

Викладала агрономію, хімію, працювала в сільськогосподарських установах, зокрема в Білій Церкві та Києві. Її наукова діяльність поєднувалася з перекладами з французької — зокрема творів Еміля Золя.

Уроки виживання: сталінські репресії

У 1937 році Ізидору заарештували як учасницю «контрреволюційного націоналістичного угрупування». Вона відмовилась визнати провину, за що заплатила роками таборів у Архангельській області. Чоловік, Юрій Борисов, загинув у засланні.

Вона повернулась до Києва лише у 1940-му — фізично зломлена, але не духовно. Попри заборони, брала участь в організації заходів до ювілею Лесі Українки.

Війна і нові репресії

Під час німецької окупації працювала в органах самоврядування, підтримувала підпілля ОУН, була ув’язнена гестапо, але знову змогла звільнитись. У 1943 році вирішила залишити Україну. Через Краків і Новий Ульм емігрувала до США.

США: нова сторінка

У США працювала на низькооплачуваних роботах, вишивала для Союзу українок, писала спогади. В її текстах — уся епоха: від Колодяжного до Нью-Джерсі, від родинного архіву до історій про зустрічі з Франком, Лисенком і Кобилянською.

Ізидора стала почесною членкинею Союзу українок Америки та членом-кореспондентом Української вільної академії наук.

Спадщина

  • Авторка мемуарів про родину Косачів, зокрема про Лесю Українку.
  • Активна діячка української діаспори у США.
  • Редакторка та консультантка при виданні хронології життя Лесі Українки.
  • Символ незламності української інтелігенції.

Померла 12 квітня 1980 року в Нью-Джерсі. Похована на українському цвинтарі святого Андрія.

Реабілітація і пам’ять

У 1989 році Ізидору Косач-Борисову було посмертно реабілітовано. Її дочка передала родинний архів в Україну — нині ці матеріали стали основою для наукових і музейних досліджень.

«Мені хочеться лише, щоб усі дорогі мені люди вижили, і щоб жити разом, і щоб ніхто не займав», — писала вона, тікаючи з радянської України.

Ізидора Косач-Борисова — не лише сестра Лесі Українки. Вона — самодостатня постать в історії української культури. Її шлях вартий вивчення, пошани й подиву. Бо саме такі жінки — обличчя нації, що вижила.