«Ні дискримінації військових»: що відбувається на Майдані та чому це важливо для киян

Увечері 5 вересня на Майдані Незалежності стартувала акція протесту «Ні дискримінації військових». Станом на близько 20:30 зібралося приблизно 200 учасників, люди продовжували підходити. Учасники тримають плакати на підтримку військових і вимагають, зокрема, ухвалення закону про військового омбудсмена. Порядок забезпечує поліція, порушень не зафіксовано. 

Контекст: що обурило людей

1) Законопроєкт №13260 — «повернення криміналу» за СЗЧ та дезертирство

4 вересня Рада ухвалила за основу законопроєкт №13260. Документ пропонує вилучити ч.5 ст.401 ККУ, яка дозволяла вперше пішовшим у СЗЧ/дезертирство уникати кримінальної відповідальності за умови добровільного повернення і згоди командира. Також норми про такий порядок переносять у перехідні положення — лише для тих, хто встиг до набуття чинності новим законом. За — 277 депутатів (за даними кореспондентів). 

Важлива дата: термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня 2025 року; за два тижні до дедлайну ДБР фіксувало понад 1,7 тис. добровільних повернень. 

2) Законопроєкт №13452 — «жорсткі вироки без альтернативи»

Ще одна ініціатива — №13452 — пропонує посилити покарання за невиконання наказу (та низку інших порушень) 5–10 років без можливості м’якшого вироку чи іспитового строку. Документ готують до розгляду в першому читанні; довкола нього точаться дискусії і критика з боку військових та правозахисників. 

Які вимоги протестувальників

На плакатах — «Захистимо тих, хто 11 років захищає нас», «Вимагаємо закон про військового омбудсмена», «Виснаженого не судять, а підтримують», «Де військовий омбудсмен?». Ключова ідея — не карати виснажених військових автоматично жорсткіше, а створити механізми правового захисту та реабілітації. 

Чому це має значення саме для Києва

• Безпека й порядок у центрі: Майдан — транспортний та туристичний вузол; вечірні зібрання можуть впливати на рух, роботу кафе, ТРЦ, громадського транспорту. Станом на час початку акції інцидентів не було, але варто зважати на можливі обмеження поблизу Хрещатика.
• Права військових — репутація столиці: Київ — головний майданчик публічних дискусій. Те, як місто забезпечує мирні зібрання та діалог щодо реформ у військовому праві, прямо впливає на довіру до інституцій.
• Економіка і соціальна тканина: десятки тисяч киян служать або мають рідних на фронті; рішення щодо кримінальної політики впливають на моральний стан сімей, на кадрову стабільність частин, а зрештою — і на міську економіку (робочі місця, податки, реабілітація).

Аргументи сторін — просто

Прихильники посилення (13260/13452) кажуть:

• дисципліна на війні — питання виживання підрозділів;
• «тимчасове пом’якшення» своє відпрацювало — далі воно знижує керованість;
• поверненцям до дати X дають «вікно» без судимості, але на майбутнє — жорсткі правила. 

Опоненти застерігають:

• автоматичне посилення без права суду зважати обставини ризикує карати виснажених так само, як злісних порушників;
• це може підштовхнути до СЗЧ, а не знизити його;
• потрібен військовий омбудсмен і збалансовані процесуальні запобіжники. 

Що робити киянам практично

• Плануйте маршрути в центрі: у вечірній час на Майдані можливе тимчасове сповільнення руху.
• Слідкуйте за офіційними повідомленнями (КМДА, поліція Києва) щодо обмежень/перекриттів у разі зростання кількості учасників.
• Ветеранам і сім’ям: відстежуйте хід розгляду №13260 та №13452, готуйте звернення до депутатів округів Києва, профільних комітетів — у публічних консультаціях саме листування виборців Києва має вагу. 

Що далі

№13260 пройшов лише перше читання — попереду доопрацювання і друге читання з можливими правками (зокрема щодо переліку пом’якшувальних підстав та перехідних норм). №13452 ще очікує розгляду в залі — предмет дискусій: чи залишати судам простір для індивідуалізації покарання. 

Києву — як місту, де формуються демократичні практики під час війни — потрібен баланс: сувора дисципліна на фронті та інституція захисту прав військових (омбудсмен), щоб каральні норми не перетворилися на «м’ясорубку» для виснажених бійців. Протест на Майдані — не про слабкість тилу, а про зрілість суспільства, що вимагає справедливих правил.