Нове життя Житнього: на Подолі презентували проєкт реновації ринку без приватизації

Житній ринок — місце, де київська історія змішується з ароматом свіжого хліба, рибних прилавків та голосами продавців, які знають своїх покупців по іменах. І тепер у цього символу Подолу з’явився шанс на друге життя.

У кінотеатрі «Жовтень» громадська ініціатива «Житній буде жити» представила масштабну концепцію відродження ринку, що об’єднала архітекторів, урбаністів, істориків, фудекспертів та самих мешканців району.

Проєкт обіцяє зберегти ринок у власності громади та перетворити його на сучасний, живий, демократичний міський простір. І важливо: без перетворення на черговий торговельно-розважальний центр.

Ринок, який створює громада

Гіпердемократична архітектура

Ініціаторами концепції стали архітектор Павло Пекер і шеф-кухар, ресторатор та активіст Євген Клопотенко. Їх бачення просте й революційне водночас: проєкт має народжуватися не «в кабінеті», а в діалозі зі спільнотою.

«Ми не хочемо ще одного ТРЦ. Ми хочемо живий ринок, створений людьми і для людей», — наголосив Клопотенко.

Підхід назвали гіпердемократичною архітектурою: містяни формують запит, а фахівці його реалізують. За цим принципом пройшли три публічні сесії з мешканцями та соціологічне дослідження потреб громади.

Які функції матиме оновлений ринок

Модель передбачає збереження основної торгової функції, а разом із нею — додавання нових, сучасних форматів:

• традиційні продуктові ряди
• гастрономічні простори з локальною кухнею
• зона для подій і культурних заходів
• місця для ремісників, фермерів та локальних виробників
• простір для спілкування, відпочинку і навчальних активностей

«Це еволюція ринку: від простої торгівлі — до багатофункціонального міського простору», — підкреслив Пекер.

Територія навколо теж оживе

Проєкт включає комплексний благоустрій прилеглої території:

• оновлення Житньоторзької вулиці
• створення пішохідних зон
• облаштування площ перед будівлею
• повна доступність для людей з інвалідністю та маломобільних груп

Житній має стати не лише місцем покупок, а й комфортним міським двориком — із зеленню, місцями для сидіння та простором для життя.

Як планують управляти ринком

Головний принцип — Житній залишається комунальним.

Команда запропонувала три моделі управління, що забезпечують прозорість і контроль громади:

• відкритий конкурс на директора КП
• оновлення статуту КП з наглядовою радою та механізмами публічного контролю
• спільне управління із залученням громадськості

Всі рішення та фінанси мають бути відкритими.

Скільки коштуватиме оновлення

Перший етап реконструкції оцінюється у 118 млн грн. Він дозволить оновити перший поверх без закриття ринку. Це важливо як для продавців, так і для покупців — життя на ринку не зупиниться.

Що далі

Концепцію презентують міській владі найближчими тижнями. Активісти закликають Київраду розглянути її разом з альтернативами — приватизацією або здачею ринку в оренду.

«Житній має бути місцем для людей. Ми доводимо, що його можна оновити й зберегти для громади», — підсумував Клопотенко.

Чому це важливо для Києва

Житній ринок — це більше, ніж торгівля. Це культурний код Подолу, символ міської ідентичності й доказ того, що Київ може відновлювати свої історичні простори не на догоду інвесторам, а в інтересах громади.

У час, коли столиця переживає непрості трансформації, такий проєкт демонструє: майбутнє міста залежить від активності його мешканців.

Житній справді може жити — і жити для киян.