Перлина дерев’яної архітектури під загрозою: храм у Коленцях на Київщині може не пережити зиму

На півдорозі між Києвом та Поліссям, у тихому селі Коленці, стоїть дерев’яна церква святих Козьми та Даміана. Вона пережила війни, безбожні кампанії та роки забуття. Але цього разу ворог інакший — час і байдужість.
Без ремонту храм 1874 року може не витримати найближчої зими.

Перлина, схована серед пагорбів

Для більшості киян це місце — лише невелика точка на карті області. Але для мистецтвознавців — унікальна архітектурна пам’ятка, яку можна ставити поряд із найцікавішими дерев’яними храмами Карпат і Поділля.

Церква поєднує:

• восьмерики та четверики,
• хвилясті колони,
• арочні та круглі вікна,
• складну систему перекриттів,
• вертикальну дерев’яну шалівку.

Всередині — музей під відкритим небом: різностильові ікони, рушники, фрагменти розписів і величний іконостас. Кожен сантиметр — жива історія.

Архітектори вважають, що автором міг бути київський зодчий Микола Юргенс — прихильник романтизму та народних форм. Його почерк упізнаваний: сміливі конструкції, тонке відчуття пропорцій, вміння працювати з деревом.

Травми минулого: війни, вандалізм і диво порятунку

Будівля пережила кілька драматичних епізодів, які могли стати фінальними.

1940 рік: комсомольці та панікадило

Молоді «борці з релігією» гойдались на старовинному панікадилі, зламали його та розбили ікону святого Миколая, пробивши очі.
Ця ікона досі висить у лівому притворі — німе свідчення зухвальства.

Друга світова: снаряд у куполі

Під час війни німецький снаряд пробив баню, збив колону й… не вибухнув.
Сапери витягли його вручну. Нова дошка на місці влучання — єдина межа між життям і загибеллю храму.

Попри удари, церква встояла. І продовжувала служити.

Сьогодні: критичний стан і тиша довкола

Нині будівля руйнується буквально на очах.

• гниє шалівка,
• деформуються конструкції,
• колоди зрубу розсипаються,
• дах просідає,
• волога нищить розписи й іконостас.

Без термінового втручання зима може стати останньою.

Місцева громада не має коштів і не знає, до кого звертатися. У селі немає активної ініціативної групи, а чиновники поки не реагують.

Чому це важливо Києву

Цей храм — частина ширшої картини. Київщина має десятки унікальних дерев’яних церков, але більшість не охороняються належним чином. Втрати, які здаються локальними, насправді вдаряють по всій області й столиці:

• зникає історична автентика,
• зменшується туристичний потенціал,
• руйнується культурний ландшафт регіону.

Для киян це — втрата коренів і пам’яті.
Місто росте, забудовується, а довколо — мовчки гинуть місця, які могли б бути гордістю та маршрутом вихідного дня.

Держава осторонь

Пам’ятка «перезріла» потребу в ремонті, але:

• Мінкульт не помічає проблему,
• охоронний статус не рятує,
• реставраторів ніхто не викликає.

Коленці — маленьке село. Але там стоїть велика історія.

Що може врятувати храм

Проблема не у відсутності технологій, а у відсутності волі. Фахівці пропонують:

• створити ініціативну групу при громаді,
• подати заявку на державне й обласне фінансування,
• залучити благодійні фонди та волонтерів-реставраторів,
• включити храм у туристичні маршрути Київщини,
• провести мінімальні консерваційні роботи вже зараз:
  • укріплення даху,
  • захист деревини,
  • вентиляція та відведення води.

Навіть прості кроки дадуть церкві шанс пережити зиму.
Реставрація може чекати — стабілізація ні.

Ми можемо втратити її назавжди

Церква Козьми та Даміана — не просто архітектурна цікавинка. Це свідок століття і частина нашої ідентичності. Вона зберігає відбитки людських рук, віри, трагедій і чудес.

Сьогодні вона мовчить.
Але мовчання може стати останнім.

Коленці — лише одне село.
Але його храм — історія цілого краю.
І якщо ми втратимо її — втратимо частину себе.