Під обстрілами і без світла: у Київському зоопарку продовжують рятувати європейського хом’яка

У Києві, попри обстріли, блекаути та складні умови воєнного часу, у Київському зоопарку триває малопомітна, але критично важлива робота - збереження європейського хом’яка, виду, що перебуває на межі зникнення. Український біолог Михайло Русін вже кілька років займається його розведенням і поверненням у дику природу.

Йдеться про системну програму, яка не зупинялася навіть під час повномасштабної війни. Тварин вирощують, адаптують і випускають у природні середовища, попри постійні ризики та перебої з базовими умовами утримання.

Вид, що зникає

Європейський хом’як - це дикий гризун, який відіграє важливу роль у природних екосистемах. Він є частиною харчового ланцюга, впливає на баланс степових територій і слугує здобиччю для хижаків.

За оцінками фахівців, в Україні залишилися лише тисячі особин. Частина популяцій, особливо у східних регіонах, зникла через бойові дії, що ще більше ускладнило ситуацію із збереженням виду.

Як працює програма відновлення

Програму розведення та повернення тварин у природу запустили ще до повномасштабної війни. З 2020 року хом’яків вирощують у зоопарку, після чого поступово адаптують до природних умов і випускають у степові регіони.

Попри пандемію та війну, робота не припинялася. Це дозволило зберегти базову популяцію та продовжити відновлення виду навіть у кризових умовах.

Війна як головне випробування

Найскладнішим періодом стала зима 2025 року, коли через атаки Росії у Києві зникали електрика та опалення. Температура у приміщеннях падала до критичних значень, що створювало загрозу для тварин.

Влітку ситуацію ускладнювала спека понад +30°C і проблеми з вентиляцією. Хом’яки виявилися дуже чутливими до стресу - у деяких випадках це призводило до загибелі тварин.

Як вдалося зберегти популяцію

Попри втрати, дослідникам вдалося втримати програму завдяки швидким рішенням і постійному догляду. Тварин переміщували у стабільніші умови, адаптували середовище утримання і працювали навіть у кризових ситуаціях.

Це дозволяє не лише зберігати вид, а й поступово відновлювати його чисельність у природі через реінтродукцію.

Чому це важливо

Ця історія - не лише про науку, а про стійкість системи навіть у воєнний час. Київ залишається центром екологічних ініціатив, де зберігають біорізноманіття, попри всі виклики.

Збереження таких видів напряму впливає на екосистеми, а отже - на майбутнє довкілля України. Це також демонструє, що наукова робота не зупиняється навіть під час війни.

Особиста мотивація

Михайло Русін говорить, що ця робота для нього більше, ніж професія. У ній він знаходить стабільність і сенс навіть у складний час.

Попри всі труднощі, випущені у природу тварини вже формують нові популяції, що свідчить про ефективність програми.

Що далі

Програма реінтродукції триває. Фахівці розраховують, що з часом чисельність європейського хом’яка в Україні зростатиме.

Для Києва це ще один приклад того, як місто навіть під час війни залишається місцем, де зберігають життя - у всіх його формах.