Поділ під екскаватором: як у Києві будують на археологічній пам’ятці, ігноруючи суди

У самому серці київського Подолу, де кожен метр землі зберігає сліди кількох епох, будівельна техніка продовжує роботу. Попри відкриту кримінальну справу та застереження правоохоронців, суд першої інстанції відмовився зупиняти забудову.

Київська міська прокуратура подала апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду, який не наклав арешт на земельні ділянки у провулку Цимлянському та на вулиці Кирилівській. Саме там нині ведуться роботи — на території пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу IX–XVIII століть».

Про що саме сперечаються в судах

Позиція прокуратури чітка:
будь-які земляні та будівельні роботи на цих ділянках створюють реальну загрозу знищення археологічної спадщини, яка не підлягає відновленню.

Чого вимагали прокурори

• накласти арешт на земельні ділянки;
• заборонити будь-які будівельні роботи до завершення розслідування;
• зберегти культурний шар до проведення повноцінних археологічних досліджень.

Суд першої інстанції ці аргументи не підтримав. Тепер остаточне слово — за Київський апеляційний суд, який може або скасувати це рішення, або залишити його чинним.

Кримінальна справа: що інкримінують забудовникам

Розслідування ведеться за частиною 2 статті 298 Кримінального кодексу України — незаконне знищення або пошкодження об’єктів культурної спадщини.

Це одна з небагатьох статей КК, яка прямо стосується історичної пам’яті міста. Санкції передбачають:

• значний штраф;
• обмеження волі;
• або позбавлення волі до трьох років.

Ключове питання слідства — чи могли вже проведені роботи завдати непоправної шкоди археологічному шару.

Контекст: це не перший скандал навколо цих ділянок

Історія тягнеться не перший рік і має кілька тривожних епізодів:

• у грудні 2025 року прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо чотирьох ділянок на Подолі;
• забудовником виступає компанія ТОВ «Дніпро-2002»;
• на одній з ділянок було зруйновано історичну будівлю Поліцейської дільниці 1902 року;
• раніше прокуратура вже вимагала повернути державі землю на Кирилівській, 13-є, посилаючись на закон «Про охорону культурної спадщини».

Згідно з цим законом, земля в межах археологічної пам’ятки може перебувати лише у державній власності.

Що таке «культурний шар Подолу» і чому це принципово

Культурний шар Подолу — це не абстрактне формулювання з охоронних документів. Йдеться про реальні матеріальні свідчення життя Києва:

• залишки житлових і ремісничих споруд;
• предмети побуту;
• фрагменти укріплень;
• артефакти періоду від Київської Русі до XVIII століття.

Ця територія охоплює квартали між Набережно-Хрещатицькою, Введенською та Кирилівською вулицями. Закон прямо вимагає:
жодних земляних робіт без археологічних досліджень і дозволу профільного центрального органу.

Чому будівництво триває вже зараз

Юридична колізія проста й небезпечна водночас:
арешт на ділянки не накладено — отже, формальних підстав зупиняти роботи немає.

До рішення апеляційного суду забудовник може продовжувати діяльність, навіть попри кримінальне провадження.

Чому це має хвилювати кожного киянина

Ця справа — не лише про Поділ і не лише про конкретну забудову.

Вона про:

• межі дозволеного для бізнесу в історичному місті;
• здатність держави захищати власну спадщину;
• відповідь на запитання: чи має Київ право на пам’ять, а не лише на квадратні метри.

Знищений археологічний шар — це не втрата «старого каміння». Це втрата джерел, з яких ми дізнаємося, ким були і як жили кияни протягом дев’яти століть.

Що далі

Найближчим часом Київський апеляційний суд ухвалить рішення за скаргою прокуратури. Паралельно триває досудове розслідування.

Саме ця справа може стати прецедентом, який визначить:
чи залишиться Поділ живим історичним простором,
чи остаточно перетвориться на черговий майданчик для екскаваторів.