Дата публікації Поезія, музика і пісочні картини: у філармонії покажуть перформанс «Зерна» про силу українського духу
Опубліковано 02.11.25 21:00
Переглядів статті Поезія, музика і пісочні картини: у філармонії покажуть перформанс «Зерна» про силу українського духу 22

Поезія, музика і пісочні картини: у філармонії покажуть перформанс «Зерна» про силу українського духу

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Поезія, музика і пісочні картини: у філармонії покажуть перформанс «Зерна» про силу українського духу

У Києві готують мистецьку подію, що звучить, дихає й мерехтить, як саме місто у час великого випробування. У стінах Національної філармонії, там, де навіть тиша нагадує про силу культури столиці, 6 листопада презентують перфоманс «Зерна» – поетичну і музичну оповідь про людину, яку війна перемелює, але не ламає.

Поезія, музика і пісок, що оживає

Це – не просто концерт. Це дійство, де слово Анатолія Матвійчука переплітається з музикою Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича, Бориса Лятошинського та інших композиторів. Пісочні картини Оксани Мергут, що народжуються просто на очах, створять живі образи, ніби Київ дивиться у власні сни: іноді темні, іноді золоті, завжди справжні.

Глядачі стануть свідками того, як людське серце проростає крізь біль, як навіть у час війни продовжує звучати та співати. Як зерно, що впадає в землю, аби дати життя новому.

Хто творитиме «Зерна»

На сцені виступатимуть:
• Олексій і Анатолій Паламаренки
• Олександра Тарновська
• Олена Кривда
• Валентина Фролова
• учні Київської театральної школи-студії

Музичний супровід забезпечать квартет струнарів, орган, фортепіано – звучання, що відлунює Київськими храмами, підземкою, парками й набережними Дніпра.

Особлива увага до кожного

Цей перфоманс стане першим у філармонії, де передбачено жестову інтерпретацію події та програмки шрифтом Брайля. Київ відкривається і говорить так, щоб почули всі.

Проєкт реалізують у межах «Філармонії нескорених», а сама прем’єра нагадує: столиця не просто тримається. Вона живе, творить і множить надію, яку ніякі сирени не здатні заглушити.

Чому це важливо

У наш час, коли Київ щодня балансує між болем і світлом, такі події дають відчути: ми – не попіл, ми зерна. І кожне з нас проростає до Перемоги.