«Полон вбиває»: у Києві родини військовополонених знову вийшли на Поділ

Щонеділі - щоб про них не забули

У неділю, 1 березня, на Подолі відбулася чергова акція-нагадування «Не мовчи! Полон вбиває». Уздовж Набережно-Хрещатицької, біля перетину з Верхнім і Нижнім Валом, зібралися кількасот людей - родичі військовополонених і зниклих безвісти.

Вони тримали прапори з портретами своїх близьких та назвами бригад. Автомобілі, що проїжджали повз, сигналили - типовий київський жест підтримки, який останні роки став частиною міського пейзажу.

Такі зустрічі відбуваються щотижня. Їхній сенс простий: нагадати місту і країні, що війна триває не лише на фронті.

«Щоб люди пам’ятали»

Серед учасників - Яна Міщенко. Її чоловік, військовий 501 батальйону морської піхоти, перебуває в російському полоні вже 47 місяців.

Жінка каже, що акції потрібні не тільки родинам, а й суспільству: частина людей поступово віддаляється від теми війни, і полон стає для них абстракцією.

Вона зізнається, що кожну акцію сприймає як можливість звернутися до чоловіка - передати, що чекає його вдома і сподівається побачити після наступного обміну.

Юрій Баранов уже три роки і вісім місяців не має підтвердженої інформації про сина. Є лише припущення, що той може бути у полоні. Чоловік регулярно відвідує акції та їздить на обміни, бо, каже, головне - щоб про зниклих не мовчали.

Ще одна учасниця, Наталія, востаннє спілкувалася з братом у грудні 2024 року перед його виходом на позиції. Відтоді жодних звісток. Вона переконана: публічність допомагає, адже після таких акцій частіше відбуваються обміни.

Обміни і цифри

5 лютого після тривалої паузи відбувся великий обмін у форматі 157 на 157 - до України повернулися військові та цивільні, серед них і ті, кого в Росії засудили на тривалі терміни.

За озвученими раніше даними, в українському полоні перебуває понад 4 тисячі російських військових, тоді як у російській неволі - близько 7 тисяч українських захисників.

Подільська акція щоразу має той самий меседж: війна не закінчується з новинною стрічкою. Вона триває доти, доки останній полонений не повернеться додому.