Понад 60 бригад енергетиків у столиці: Кличко розповів, як Київ відновлювався після обстрілів

Після масованих російських атак на критичну інфраструктуру 9 січня Київ опинився в умовах, які можна без перебільшення назвати екстремальними. Морози, пошкоджені енергетичні об’єкти та ризик масштабних відключень — саме в такій реальності столиця зустріла середину зими.

Про те, як Київ відновлювався і хто прийшов на допомогу місту, мер столиці Віталій Кличко розповів 21 січня в ефірі радіо КиївFM.

Понад 60 бригад з регіонів: як працювала енергетична “солідарність”

Одним із ключових рішень після обстрілу стало залучення допомоги з інших регіонів України. До Києва направили понад 60 бригад енергетиків, які долучилися до аварійно-відновлювальних робіт.

Що це означало на практиці:

• швидке посилення міських комунальних служб;
• можливість працювати цілодобово і паралельно на багатьох об’єктах;
• зменшення часу, коли будинки залишалися без тепла та світла.

«Перші 3–4 дні після обстрілу ми працювали силами наших комунальних підприємств та майже відновили теплопостачання у всі будинки. Але маємо подякувати Міністерству надзвичайних ситуацій і тим, хто приїхав з регіонів», — наголосив Віталій Кличко.

Чому ці перші дні були критичними

Для киян січень — це не просто зима, а період максимального навантаження на систему теплопостачання. Навіть короткі збої можуть призвести до:

• розмерзання внутрішніх мереж у будинках;
• аварій у під’їздах і квартирах;
• багатоденних ремонтів замість годинних відновлень.

Саме тому, за словами мера, місто спочатку діяло власними силами, не чекаючи зовнішньої допомоги, а вже потім підключило резерви.

Повторні удари і складні технологічні процеси

Окремий виклик — повторні обстріли, які ускладнюють планування відновлення. За словами Кличка, місто не очікувало нового удару так швидко, а це змусило енергетиків працювати в режимі постійної готовності.

Важливий момент, який часто не враховують:

• запуск системи опалення — це не “натиснути кнопку”;
• існує чіткий алгоритм і часові інтервали, які не можна порушувати;
• надмірне пришвидшення може спричинити ще серйозніші аварії.

«Є технологічні речі для запуску системи опалення, які передбачають алгоритм дій, і його потрібно витримати по часу», — підкреслив міський голова.

Що ця ситуація показала киянам

Події січня чітко продемонстрували кілька принципових речей:

• Київ не залишається сам у кризових ситуаціях;
• міжрегіональна допомога — це не формальність, а реальний ресурс;
• стійкість міста залежить не лише від техніки, а й від людей, які працюють у надскладних умовах.

Для мешканців столиці це означає головне: навіть після масштабних ударів місто здатне швидко відновлювати базові послуги, якщо є координація та підтримка на державному рівні.

 уроки цієї зими

Зима 2026 року вкотре довела, що енергетична стійкість Києва — це результат спільної роботи: міських служб, державних відомств і регіонів України. Подяка, яку озвучив мер столиці, — не просто дипломатичний жест, а визнання того, що в умовах війни солідарність стає елементом безпеки.

А для киян це ще одне нагадування: за теплом у батареях стоять сотні людей, які працюють на межі можливостей, аби місто жило навіть у найважчі дні.