Поруч із дзвіницею XVII століття: у Києві планують новий культурний простір

У Києві готуються повернути з небуття одну з найсильніших і водночас майже забутих постатей козацької доби. Уже в січні 2026 року в столиці планують оголосити відкритий конкурс на проєкт культурного простору, присвяченого гетьману Самійлу Кішці — людині, чия біографія більше схожа на історичний епос, ніж на підручникову довідку.

Про це повідомив директор ДІАЗ Стародавній Київ Роман Маленков.

Де саме з’явиться новий простір

Йдеться про ділянку площею близько 600 квадратних метрів на вулиці Покровській, у самому серці Подолу — поруч із дзвіницею XVII століття, єдиною вцілілою частиною знищеної церкви Миколи Доброго.

Сьогодні це місце виглядає промовисто:

• занедбана територія;
• бур’яни й кущі;
• стихійне використання простору безхатченками.

Саме тут планують створити меморіально-культурний осередок, присвячений людині, яка безпосередньо пов’язана з історією Києва.

Хто такий Самійло Кішка і чому це важливо

Самійло Кішка народився близько 1530 року в Каневі й став одним із перших козацьких лідерів загальноукраїнського масштабу. Він двічі обирався гетьманом — ще до того, як козацька держава набула оформлених інституцій.

Ключові факти його біографії:

• організатор перших масштабних морських походів козаків;
• учасник штурмів турецьких фортець — Очакова, Кілії, Аккермана;
• 25 років у турецькому рабстві — прикутий до весла на галері;
• організатор повстання невільників і втечі з полону у 1599 році;
• герой народної думи «Самійло Кішка».

Це історія не лише про війну, а про гідність, витривалість і повернення додому.

Обітниця, виконана саме в Києві

Під час багаторічного рабства Кішка дав обітницю: якщо визволиться, збудує храм святому Миколаю. Повернувшись в Україну, він виконав її саме на Подолі — збудував церкву Миколи Доброго, одну з найвідоміших святинь тогочасного Києва.

Історія храму драматична:

• первісно — велика дерев’яна п’ятибанна церква;
• у XVIII столітті зведено муровану дзвіницю (вона стоїть і нині);
• у ХІХ столітті храм перебудували в камені за проєктом Андрія Меленського;
• у 1930-х роках більшовики повністю знищили церкву.

Сьогодні на місці храму — школа (ліцей «Поділ»), а дзвіниця на Покровській, 6 функціонує як храм УГКЦ.

Що саме планують створити

За словами Романа Маленкова, територія дозволяє реалізувати повноцінний культурний простір, а не формальний знак пам’яті.

Очікується:

• відкритий конкурс для архітекторів і дизайнерів;
• прозора процедура відбору;
• призовий фонд;
• публічне обговорення ідей.

Проєкти мають запропонувати, як сучасною мовою розповісти киянам історію Самійла Кішки — без пафосу, але з глибиною.

Чому Кішку майже не знають у Києві

Самійло Кішка похований у Каневі, на Чернечій горі — поруч із Тарасом Шевченком. Це красномовний символ шани, яку він мав у народній пам’яті.

Та в Києві про нього майже не нагадує нічого. Причина — системне винищення козацької історії в радянський період.

«Будь ми англійцями чи французами — пам’ятники Кішці стояли б у кожному місті», — зазначає Роман Маленков.

Історія гетьмана, який пережив рабство, повстав і повернувся, не вписувалася в імперський наратив — її просто стерли.

Чому це рішення важливе саме зараз

Поділ — район, де історія Києва читається буквально з-під асфальту. Але без осмислення вона залишається німою.

Створення культурного простору:

• повертає справжніх героїв у міський простір;
• оживляє занедбану ділянку;
• дає киянам точку входу в глибшу історію міста;
• формує альтернативу безіменній забудові.

Історія Самійла Кішки — це не лише минуле. Це розповідь про Київ як місто свободи, пам’яті й повернення. Якщо конкурс буде реалізовано гідно, Поділ отримає не черговий «об’єкт», а місце сенсу.

І, можливо, вперше за багато десятиліть кияни дізнаються ім’я гетьмана, який віддав місту більше, ніж отримав від історії.