Попри три роки повномасштабної війни, Київ досі стикається з критичною проблемою доступу до захисних споруд. За офіційними даними Київської міської державної адміністрації (КМДА), протягом 2024 року було зафіксовано 613 випадків, коли укриття залишалися зачиненими під час повітряних тривог.
Такий стан речей викликає обурення у киян, адже доступ до безпечних місць під час ракетних атак – це базове право кожного жителя столиці. Чому укриття залишаються недоступними і які заходи вживає влада для виправлення ситуації?
Контроль за укриттями: що робить КМДА та КМВА?
З огляду на численні скарги громадян, Київська міська військова адміністрація (КМВА) посилила перевірки укриттів та запровадила жорсткіший контроль за їхньою доступністю.
Що саме передбачають ці заходи:
- Регулярні перевірки захисних споруд співробітниками комунальних служб та представниками "Муніципальної охорони".
- Аналіз матеріально-технічного забезпечення укриттів – чи є там необхідні засоби для перебування людей під час тривоги.
- Моніторинг доступності укриттів у будь-який час доби.
- Оперативне реагування на скарги киян, які надходять на гарячу лінію 1551.
- Контроль за ситуацією патрульною поліцією, яка повинна прибувати до найближчих укриттів під час повітряних тривог.
За словами заступника Департаменту муніципальної безпеки КМДА Олега Куявського, міська влада працює над тим, щоб укриття були доступні для всіх громадян та відповідали необхідним стандартам безпеки.
Чи є результати перевірок?
Щотижня у КМДА проходять наради щодо результатів перевірок укриттів, після яких видаються протокольні доручення про усунення недоліків. Проте статистика показує, що проблема не зникає – закриті укриття все ще залишаються реальністю для киян.
Містяни регулярно скаржаться на:
- Недоступність укриттів у житлових будинках через зачинені двері.
- Відсутність чітких вказівників, куди ховатися під час тривоги.
- Поганий стан укриттів – брак вентиляції, освітлення та навіть елементарних лавок.
Такі ситуації вкотре доводять, що влада має активізувати зусилля щодо контролю за станом укриттів та їхньою доступністю.
Що потрібно зробити, щоб вирішити проблему?
Фахівці наголошують, що лише посилений контроль та системний підхід допоможуть покращити ситуацію. Серед першочергових заходів, які варто втілити:
- Цілодобовий онлайн-моніторинг відкритих укриттів з можливістю швидкого оновлення інформації.
- Посилення відповідальності власників укриттів (у тому числі ОСББ та керівників закладів), які не забезпечують доступ до захисних споруд.
- Покращення інформування громадян щодо розташування найближчих укриттів.
- Додаткове фінансування на облаштування та оновлення захисних споруд.
Кияни мають право на безпеку, і влада повинна зробити все можливе, щоб забезпечити вільний доступ до укриттів у будь-який час.
Проблема недоступності укриттів у Києві залишається однією з найважливіших у контексті війни. Попри регулярні перевірки та контроль з боку міської влади, десятки укриттів під час повітряних тривог залишаються зачиненими. Це ставить під загрозу життя мешканців столиці.
Влада Києва запевняє, що продовжить роботу над удосконаленням системи укриттів. Однак ключове питання – наскільки ефективними будуть ці заходи і чи дійсно вони забезпечать громадянам право на захист у критичні моменти.
Якщо ви зіткнулися із зачиненим укриттям під час тривоги, ви можете звернутися за номером гарячої лінії 1551, щоб повідомити про проблему.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
Смертельне ДТП на Київщині: поліцейський отримав 9 років за ґратами
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі