Прокуратура оскаржує знесення історичної Поліцейської дільниці на Подолі: під загрозою — ще одна пам’ятка Києва

Історія зі знищенням будівлі Поліцейської дільниці 1902 року на Подолі отримала продовження. Київська міська прокуратура подала апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду, який раніше відмовився накласти арешт на земельну ділянку в Цимлянському провулку, 3.

Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.

Про що йдеться в апеляції

Прокуратура просить Київський апеляційний суд:

• скасувати попередню ухвалу суду першої інстанції;
• зупинити будь-які будівельні роботи на ділянці;
• не допустити остаточної втрати історичного комплексу.

Фактично будівлю поліцейської дільниці вже знищено, однак апеляція має на меті принаймні зупинити подальше освоєння території.

Загроза для сусідніх пам’яток

За словами Дмитра Перова, відсутність судової заборони створює небезпечний прецедент:

• нове будівництво фактично «узаконюється» постфактум;
• під загрозою опиняються флігелі садиби Носача 1899 року, розташовані поруч.

Наразі вже зафіксовано:

• демонтаж вікон у будівлі на вулиці Кирилівській, 13є;
• глибокий котлован біля флігеля Кирилівська, 13д, що може вплинути на стан історичних конструкцій.

Для щільної подільської забудови такі роботи без охоронних обмежень несуть реальний ризик руйнування сусідніх споруд.

Проблема з охоронним статусом

Окреме питання — бездіяльність міських структур. Попри те, що активісти ще місяць тому подали всі необхідні документи,
Департамент охорони культурної спадщини КМДА досі не надав флігелям садиби Носача офіційного охоронного статусу.

Без цього:

• об’єкти залишаються юридично вразливими;
• забудовник отримує простір для маневру;
• місто фактично втрачає інструменти захисту історичного середовища.

Чому це важливо для Києва

Поділ — один із небагатьох районів столиці, де ще збереглася історична тканина кінця ХІХ – початку ХХ століття. Кожне таке знесення — це:

• неповернена втрата для міста;
• черговий удар по автентичності району;
• сигнал, що історичні будівлі залишаються без реального захисту.

Ситуація з Поліцейською дільницею вкотре показує: судові рішення, бюрократичні зволікання та будівельні роботи часто випереджають охоронні механізми.

Апеляція прокуратури — це, по суті, спроба зупинити процес, який уже зайшов надто далеко. Чи стане вона ефективною, залежить від рішення апеляційного суду і швидкості реакції міської влади.

Для Києва це ще один тест:
чи здатне місто захищати свою історію не на словах, а на практиці.