Прощання із зимою у Пирогові: Масниця з обрядами, піснями й великим вогнищем — ФОТО

21–22 лютого київський скансен у Пирогові перетворився на простір живої традиції — тут гучно й по-родинному тепло відзначили Масницю. Гості водили хороводи, частувалися варениками, співали обрядових пісень і стали свідками символічного прощання із зимою.

Свято «Масниця. Колодій» зібрало тисячі відвідувачів, які приїхали не лише розважитися, а й доторкнутися до глибин української культури.

Давній сенс Масниці: між зимою та весною

Масниця — одне з найдавніших календарних свят, яке символізує перехід від зими до весни та передує Великому посту. Це час, коли громада могла востаннє перед стриманим періодом посту веселитися, співати, танцювати та щедро частуватися.

У Пирогові відтворили традиційні обряди:

• прикрашання колодки;
• жартівливі «відкупи»;
• народні співи та танці;
• частування варениками з сиром, маслом і сметаною.

Атмосфера свята була настільки щирою, що відвідувачі швидко переставали бути глядачами — і ставали учасниками великого спільного дійства.

Кульмінація: Кострубатий дід і вогонь очищення

Особливим моментом стало відтворення обряду вшанування Кострубатого діда та його символічне спалювання.

Полум’я стало знаком:

• очищення;
• оновлення;
• завершення зимового циклу;
• заклику весни.

Для багатьох гостей це було не просто видовищне дійство, а емоційний момент єднання — із природою, традицією та одне з одним.

Лекції, майстер-класи та живий фольклор

Важливою частиною програми стала інтерактивна лекція «Мине Масниця — доведеться поститися», де пояснювали історичний та духовний сенс свята у календарному циклі українців.

Також відбулися:

• виступи фольклорних колективів;
• майстер-класи з народних танців;
• інтерактивні конкурси для гостей різного віку.

Програма поєднала автентичні обрядові дійства та сучасні формати взаємодії з публікою — саме це створило відчуття живої культури, а не музейної реконструкції.

Чому це важливо для Києва

Свято у Пирогові вкотре довело: українська традиція не зберігається «під склом», а живе у спільному переживанні.

Масниця — це не лише вареники й веселощі. Це:

• пам’ять поколінь;
• передача нематеріальної спадщини;
• відчуття громади;
• культурна стійкість навіть у складні часи.

Київ проводжав зиму гучно й світло — і разом із вогнем обрядового дійства закликав довгоочікувану весну.