Дата публікації Прощавай, «Гомер XX століття»: на честь кого перейменували вулицю Стальського у Києві?
Опубліковано 03.02.26 11:20
Переглядів статті Прощавай, «Гомер XX століття»: на честь кого перейменували вулицю Стальського у Києві? 136

Прощавай, «Гомер XX століття»: на честь кого перейменували вулицю Стальського у Києві?

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Прощавай, «Гомер XX століття»: на честь кого перейменували вулицю Стальського у Києві?
вулиця Ігоря Юхновського у Києві

Мапа Києва продовжує позбуватися радянських нашарувань. Цього разу черга дійшла до Дніпровського району: колишня вулиця Сулеймана Стальського офіційно отримала ім’я Ігоря Юхновського — людини-легенди, яка пройшла шлях від фронтових окопів Другої світової до написання Декларації про державний суверенітет України.

Від «Другої Броварської» до «лезгинського поета»

Історія цієї вулиці на Воскресенці — це класичний приклад радянського неймінгу. До середини 50-х вона називалася Другою Броварською, а у 1957 році її перейменували на честь Сулеймана Стальського. Стальський був народним поетом Дагестану, якого Максим Горький величав «Гомером XX століття». Попри літературні таланти, поет жодним чином не був пов’язаний із Києвом, а його ім’я використовувалося як елемент культурної політики СРСР.

Цікаво, що кияни намагалися змінити назву ще раніше — у 2024 році була петиція за перейменування на честь Вахтанга Кікабідзе, але вона не набрала голосів. Фінальну крапку поставило опитування в «Київ Цифровий»: 87% учасників обрали саме Ігоря Юхновського.

Хто такий Ігор Юхновський і чому це важливо

Прощавай, «Гомер XX століття»: на честь кого перейменували вулицю Стальського у Києві? - 1

Ігор Юхновський — це не просто «фізик» чи «політик». Це людина, чиє життя охопило ціле століття української історії. Він пережив три окупації, отримав поранення на фронті, а згодом став засновником Львівської школи статистичної фізики.

Для України Юхновський став одним із архітекторів державності. Саме він очолив Інститут національної пам’яті у часи, коли тема Голодомору вперше вийшла на загальнодержавний рівень. Його позиція завжди була безапеляційною: «Державність української мови є основою держави, а хто проти цього — є державним злочинцем».

Символічно, що рішення Київради про перейменування збіглося з роком, коли Україна відзначала 100-річчя з дня народження академіка. Тепер на Воскресенці замість радянського ідеологічного маркеру звучить ім’я людини, яка називала освіту та науку «нашим другим фронтом».