Дата публікації «Привид Києва» Валентин Коренчук посмертно став Героєм України
Опубліковано 05.06.26 09:15
Переглядів статті «Привид Києва» Валентин Коренчук посмертно став Героєм України 164

«Привид Києва» Валентин Коренчук посмертно став Героєм України

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
«Привид Києва» Валентин Коренчук посмертно став Героєм України
фото з відкритих джерел: «Привид Києва»

Президент України посмертно присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» полковнику Валентину Коренчуку — командиру авіаційної ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації, відомої як «Привид Києва».

Відповідний указ №475/2026 був підписаний главою держави напередодні. У документі зазначається, що нагороду присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».

Шлях військового льотчика

Валентин Коренчук був учасником Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він одним із перших став на захист українського неба у складі винищувальної авіації.

За час служби льотчик виконав понад 80 бойових вильотів і провів у повітрі близько 300 годин під час бойових завдань.

На його рахунку — знищення ворожих літаків, крилатих ракет, ударних і розвідувальних безпілотників, а також наземних цілей.

Унікальний епізод повітряного бою

В історії української авіації зафіксовано бойовий епізод, у якому Коренчук, за даними повідомлень, під час повітряного бою над Київщиною змусив російський штурмовик втратити керування та впасти внаслідок майстерного маневрування без застосування озброєння.

Він також активно виступав за посилення української бойової авіації та закликав міжнародних партнерів надати винищувачі F-16.

Загибель та вшанування пам’яті

27 квітня 2024 року Валентин Коренчук загинув під час виконання бойового завдання на винищувачі МіГ-29. Йому було 47 років. Похований на Алеї Героїв Лук’янівського кладовища.

Військовий мав понад 20 років служби, був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та іншими відзнаками, а також мав особисту нагородну зброю.

Після його загибелі залишилися дружина та троє дітей.

Сьогодні пам’ять про льотчика вшановують у різних регіонах України: його ім’ям називають вулиці, а його бойовий шлях став символом української авіації та оборони неба країни.