Цифровізація Махна та ШІ-лабораторії: Володимир Бугров озвучив стратегію розвитку КНУ

Ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров анонсував масштабне розширення наукової бази університету, що включає створення п’яти нових дослідницьких центрів та лабораторій. Серед пріоритетних напрямів — центр високопродуктивних обчислень і машинного навчання, комплекс інструментальних досліджень нових матеріалів, а також центр мікроскопії та лазерної спектроскопії. За словами очільника вишу, розвиток STEM-напрямів та інтернаціоналізація є критично важливими для залучення міжнародних грантів в умовах скорочення бюджетного фінансування освітніх статей. Наразі університет уже оперує трьома потужними центрами колективного користування обладнанням, зокрема стратегічним центром досліджень у біології та медицині, що працює на потреби оборони.

Паралельно з технологічним оновленням, КНУ посилює напрям цифрової гуманітаристики. Інститут українознавства разом із бібліотекою імені Максимовича розпочали роботу над оцифруванням та науковою каталогізацією унікального архіву Нестора Махна. Проєкт передбачає не просто створення цифрових копій, а глибоку наукову обробку кожного документа. Спочатку доступ до архіву буде обмежений корпоративною мережею університету, проте згодом ресурс планують відкрити для широкого загалу. Це стане частиною стратегії збереження балансу між класичною соціогуманітарною освітою та новітніми технологічними розробками найбільшого вишу країни.

Наука як інструмент виживання: КНУ робить ставку на гранти та міждисциплінарність

Володимир Бугров підкреслив, що за останні п’ять років університет продемонстрував суттєвий прогрес, увійшовши до престижного Шанхайського рейтингу та розширивши аспірантуру до найбільших масштабів в Україні. В умовах глобальних демографічних та економічних викликів саме наукова діяльність стає ключовим інструментом залучення ресурсів. Створення міждисциплінарних лабораторій поведінкових та гуманітарних досліджень має на меті об'єднати зусилля фахівців різних галузей для вирішення актуальних суспільних запитів. Ректор наголосив, що випадання з глобальних наукових процесів сьогодні означатиме неможливість повернення в них завтра.

Нові дослідницькі бази дозволять студентам та викладачам працювати з обладнанням світового рівня, що є необхідною умовою для публікацій у високорейтингових журналах та отримання закордонного фінансування. Оцифрування історичної спадщини, як-от архіву Махна, у поєднанні з центрами машинного навчання, створює унікальний освітній простір, де традиційні знання інтегруються в цифрову епоху. Така модернізація структури КНУ покликана забезпечити стійкість університету та підтвердити його статус провідного наукового центру не лише в Україні, а й у східноєвропейському регіоні.