Розширення меж Києва: громади вимагають діалогу, експерти — системного підходу

У Києві відбулася публічна дискусія на тему розширення меж столиці та перспектив створення столичної агломерації. Захід організували «Моя Київщина», Інститут української політики, благодійний фонд «Українська Громада» та соціологічна компанія Active Group.

Серед учасників були представники Київської міської та обласної влади, експерти з місцевого самоврядування, соціологи, депутати та голови громад, що межують зі столицею.

Київ прагне розширення, громади — гарантій

Під час обговорення пролунали аргументи «за» і «проти» адміністративного розширення Києва. Прихильники ідеї вбачають у ній можливість оптимізації транспортної інфраструктури, розвитку економічної інтеграції та підвищення ефективності управління.

Втім, громади побоюються втрати автономії, нерівності в розподілі ресурсів та ігнорування їхніх інтересів.

Голова правління Інституту української політики Олексій Усачов різко розкритикував позицію столичної влади, заявивши, що мерія уникає діалогу з громадами-сусідами:

«Мерія Кличка і його команда не налаштовані на діалог, ігноруючи подібні засідання. Через обмеження щільності забудови Київ зацікавлений у приєднанні нових територій, але не враховує позиції місцевих громад».

На підтвердження експерт навів приклад Жулян, які після приєднання до Києва, за його словами, втратили інфраструктурний потенціал.

«Колись заможне селище тепер має зруйновані дороги, погане освітлення і відсутність представництва в Київраді», — зазначив Усачов.

Коцюбинське — символ спротиву

Голова селища Коцюбинське Сергій Даніш заявив, що громада не проти співпраці з Києвом, але виступає проти одностороннього приєднання без реальних домовленостей.

«Якщо Київ хоче нашу територію й наших людей, то має щось запропонувати. Ми ініціювали створення спільної робочої групи, але отримали відповідь: “Київська влада не вбачає у цьому потреби”», — сказав Даніш.

Його позицію підтримав депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко:

«Агломераційна політика не може будуватись на односторонніх рішеннях. Потрібна співпраця між великою і малою громадою. Коцюбинське — спроможна громада з власним бюджетом, і вирішувати її долю без неї — неприпустимо».

Акцент на ролі громадськості

Заступник голови Київської міської військової адміністрації Ігор Рева наголосив, що подальший тиск на міську владу не дасть результату.

«Якщо місту не пощастило з владою, то пощастило з активною громадськістю. Тому потрібно створити майданчик для діалогу на рівні громад — щоб тема агломерації стала суспільно значущою. Лише під громадським тиском влада може почати слухати», — сказав він.

Київська ОДА: конфлікти шкодять усім

Начальниця відділу земельних відносин Київської ОДА Світлана Дахно наголосила, що відсутність єдиної позиції між Києвом і навколишніми громадами вже призводить до судових спорів і гальмує розвиток регіону.

«Обласна адміністрація підтримує позицію територіальних громад і зацікавлена у спільному напрацюванні рішень. Це потрібно робити в правовому полі, через партнерство, а не конфронтацію», — підкреслила вона.

Необхідність сталого діалогу

Експерт Асоціації міст України Іван Фурсенко підсумував, що розвиток столичної агломерації можливий лише за умови постійного діалогу всіх сторін — Києва, громад, урбаністів, фахівців і громадських організацій.

«Повинна бути комунікація і відкритий майданчик, де всі сядуть за стіл перемовин. Тільки сталість влади й політична воля дадуть змогу рухатися вперед», — наголосив він.

Дискусія показала: без відкритого діалогу між Києвом і прилеглими громадами агломераційна модель залишатиметься конфліктною.

Питання розширення столиці потребує балансу інтересів — між бажанням Києва розвиватися і правом навколишніх громад на самоврядність.

Чи стане ідея столичної агломерації поштовхом для об’єднання, а не протистояння — залежить від готовності сторін чути одне одного.