Секунди між життям і смертю: як працює столичний Інститут серця в умовах повного знеструмлення

Коли в київських квартирах згасає світло — це побутові незручності, але коли воно зникає в операційних та реанімаціях — це ризик для десятків життів. Відомий кардіохірург та директор Інституту серця Борис Тодуров оприлюднив кадри, від яких перехоплює подих: палати з пацієнтами у важкому стані, де тишу перериває лише гуркіт генераторів та писк апаратів ШВЛ. Чому навіть наявність «двигунів» не гарантує безпеки пацієнтам і яка допомога потрібна головній серцевій клініці країни .

Реанімація в темряві: генератори як єдина надія

Після масованої атаки окупантів у ніч на 20 січня Інститут серця, як і більша частина столиці, залишився без стабільного електропостачання. На відео, яке записав Борис Тодуров, видно коридори та палати, занурені в напівтемряву. Вся життєво важлива техніка — від моніторів до систем підтримки кровообігу — наразі живиться від автономних джерел.

«Поки що працюємо на генераторах», — коротко констатує лікар, проводячи глядачів повз ліжка пацієнтів, чиє життя буквально тримається на дротах.

Смертельна пастка перемикання: чому генераторів недостатньо

Головна проблема, на якій наголошує Тодуров, — це не сам факт відсутності світла, а миті перемикання. Коли міська мережа «падає», генератору потрібен час, щоб запуститися і вийти на робочу потужність. Для пацієнта, серце якого підтримує комп'ютеризована система, ці кілька секунд можуть стати фатальними.

Чого критично потребує Інститут зараз:

• Потужні UPS (джерела безперебійного живлення): Вони мають брати на себе навантаження миттєво, не даючи обладнанню вимкнутися ні на секунду.
• Портативні електростанції: Для автономної роботи окремих приладів безпосередньо біля ліжок.
• Захист для медичних систем: Стабілізація напруги, щоб чутлива техніка не згоріла під час постійних перепадів у мережі.

Не вперше під вогнем: Подвиг команди Тодурова

Це не просто боротьба за виживання, а продовження героїчної історії закладу. Кияни пам'ятають, як у липні 2025 року, під час чергової масованої атаки, команда Бориса Тодурова здійснила неможливе. Тоді, незважаючи на вибухи та загрози енергосистемі, лікарі зуміли доставити донорське серце та успішно пересадити його дитині.

Сьогодні клініка знову на передовій, але тепер їй потрібна підтримка тилу. Фонд Інституту серця офіційно відкрив збір на закупівлю безперебійників та портативних станцій, щоб операції не зупинялися навіть тоді, коли небо над Києвом знову стає неспокійним.

 Інститут серця залишається фортецею, де щодня рятують життя мешканців столиці та всієї України. Проте сучасна медицина неможлива без стабільної енергії. Захистити комп'ютери, що керують серцями — це завдання, яке ми маємо вирішити разом, аби кожен пацієнт мав шанс на завтрашній день.