Що відбувається на кордоні з Білоруссю: у ДПСУ оцінили ризики

Що відбувається на кордоні з Білоруссю: у Держприкордонслужбі розповіли про ротації та логістичні ризики

Північний операційний напрямок залишається об'єктом пильної уваги Сил оборони України, оскільки військово-політичне керівництво у Мінську продовжує перебувати під постійним тиском Кремля. Станом на ранок понеділка, 25 травня 2026 року, безпосереднього переміщення важкої військової техніки, артилерійського озброєння або додаткового особового складу у безпосередній близькості до державного кордону України не зафіксовано. Про це в ефірі національного телемарафону офіційно повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко. Прикордонники разом із підрозділами розвідки цілодобово моніторять ситуацію по той бік межі, фіксуючи кожен крок білоруських та російських військових.

За інформацією відомства, загальна чисельність білоруських підрозділів, які розгорнуті у прикордонних районах, залишається практично незмінною ще з початкового етапу повномасштабного вторгнення у 2022 році. Вороже угруповання на цьому напрямку не демонструє ознак кількісного збільшення чи формування ударного кулака. Проте суміжна сторона регулярно проводить внутрішні командно-штабні навчання та здійснює планову періодичну ротацію особового складу підрозділів, які несуть службу вздовж українського кордону, аби підтримувати свої війська у постійній бойовій готовності.

Постійна зона ризику: чому не можна втрачати пильність від Волині до Чернігівщини

Попри відсутність явних ознак підготовки до негайного наступу, українські військові застерігають суспільство від передчасної заспокоєності. Навіть без сформованих піхотних угруповань, потенційна військова загроза з території Республіки Білорусь нікуди не зникла. Уся прикордонна ділянка — від Волинської та Рівненської областей і до Житомирщини, Київщини та Чернігівщини — залишається для Сил оборони першочерговою зоною високого ризику. Українські армійці змушені утримувати тут значні сили стримування та продовжувати капітальне будівництво фортифікаційних споруд.

«Маємо бути готові до розвитку будьких ситуацій, особливо якщо Білорусь не встоїть під тиском Росії. Ті інфраструктурні об’єкти, які білорусь продовжує розвивати на своїй території, в тому числі, й по напрямку нашого кордону, ті логістичні напрямки, які розбудовує білорусь, росія в будь-який момент може використати, перекинувши на територію білорусі додаткові свої сили», — детально пояснив речник ДПСУ Андрій Демченко.

Головна небезпека наразі полягає саме в логістичному та інфраструктурному факторах. Українська розвідка чітко фіксує системний та послідовний вплив Москви на ухвалення рішень у Мінську з метою змусити білоруську сторону до глибшої та масштабнішої участі у війні проти України. Білоруська влада продовжує активно модернізувати залізничні колії, військові аеродроми, полігони та автомобільні дороги у південних областях країни. У разі ухвалення відповідного політичного рішення, російське командування спроможне за лічені дні перекинути залізничними ешелонами великі контингенти власних військ на ці готові плацдарми.

Фортифікації та захист північних рубежів столиці

З огляду на ймовірні сценарії розвитку подій, українські інженерні війська та прикордонники не припиняють укріплювати державну межу. Вся лінія розмежування наразі перетворена на суцільну систему глибоко ешелонованої оборони. Фахівці облаштовують капітальні бетонні вогневі споруди, риють протитанкові рови, встановлюють мінно-вибухові загородження та невибухові перешкоди (зокрема, так звані "зуби дракона").

Особлива увага приділяється посиленню контролю за лісовими масивами, болотистими ділянками Полісся та річковими артеріями, які розділяють дві країни. Сучасна система захисту північного кордону спирається не лише на присутність піхоти, а й на розгалужену мережу камер віддаленого відеоспостереження, оптичних сенсорів та постійне патрулювання за допомогою розвідувальних безпілотних літальних апаратів. Це дозволяє виявляти будь-який рух техніки супротивника на глибину у кілька десятків кілометрів ще до її підходу до лінії державного кордону.

Поширені запитання (FAQ)

Чи зафіксовано зараз присутність російських військових найманців у Білорусі? За даними Державної прикордонної служби України, наразі на території Білорусі немає чисельних організованих підрозділів російських приватних військових компаній чи великих регулярних піхотних з'єднань армії РФ, які могли б здійснити масштабне сухопутне вторгнення. Більшість російських військових, які раніше перебували на білоруських полігонах як інструктори чи під час навчань, були перекинуті на східний та південний фронти України.

Яка ситуація в українських прикордонних селах на півночі країни? У прикордонних районах Чернігівської, Житомирської та Волинської областей продовжує діяти суворий режим контролю. Доступ цивільних осіб до безпосередньої близькості до державного кордону (у смугу завширшки до 5 кілометрів) суттєво обмежений — для в'їзду туди необхідно отримати спеціальний офіційний дозвіл від прикордонного загону. Ворожі диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) періодично намагаються процарапати оборону, проте Сили оборони ефективно їх ліквідують.

Чи відкриті зараз пункти пропуску на кордоні з Білоруссю? Усі офіційні автомобільні, залізничні та пішохідні пункти пропуску на державному кордоні України з Республікою Білорусь були повністю закриті за рішенням Кабінету Міністрів України ще на початку повномасштабного вторгнення та наразі не функціонують у звичайному режимі. Перетин кордону заблоковано, а під'їзні шляхи, мости та автомобільні траси поблизу кордону капітально заміновано та зруйновано з оборонною метою.

Як поводитися мешканцям прикордонних областей у разі виявлення підозрілих осіб? Жителям населених пунктів Полісся, Волині та Чернігівщини рекомендують бути уважними до появи у громадах незнайомих людей зі зброєю, у невідомій військовій формі чи осіб, які погано орієнтуються на місцевості та розпитують про розташування підрозділів ЗСУ чи військових об'єктів. У разі виявлення таких громадян слід негайно відійти у безпечне місце та зателефонувати до Служби безпеки України (СБУ), Нацполіції за номером 102 або повідомити найближчий прикордонний наряд.