Сімейний «підряд» на 40 мільйонів: у Києві батько та донька привласнили заводські корпуси

У столиці викрили масштабну схему внутрішнього рейдерства, де замість озброєних молодиків у балаклавах діяли топменеджери з печатками. Батько та донька, які керували наглядовою радою відомого київського підприємства з виробництва котлів, «вивели» з власності компанії нерухомість площею понад 4600 кв. м.

Схема «внутрішнього кола»: Як працював тандем

Слідство Шевченківського управління поліції встановило, що фігуранти створили ідеальну конструкцію для маніпуляцій:

• Батько обіймав посаду голови наглядової ради;
• Донька була членом цієї ж ради.

Маючи фактично необмежену владу всередині АТ, вони ухвалювали доленосні рішення без згоди інших акціонерів.

Механізм захоплення активів був реалізований у три кроки:

1. Сумнівна позика: Підприємство взяло в борг кошти у сторонньої фірми, яку контролювали ті ж самі родичі.
2. Нерівноцінна застава: Під заставу поставили стратегічні будівлі заводу, вартість яких у рази перевищувала суму «кредиту».
3. Фінальний акорд: Через «неможливість» повернути борг, три великі об'єкти нерухомості перейшли у власність компанії, де кінцевим бенефіціаром була донька підозрюваного.

Що втратив столичний виробник?

Загальна сума збитків оцінюється у 40 мільйонів гривень. Підприємство фактично залишилося без своєї виробничої бази. До рук фігурантів перейшли:

• Головний інженерно-лабораторний корпус (понад 4 000 кв. м);
• Виробнича майстерня;
• Допоміжна нежитлова будівля.

Втрата цих активів — це не просто цифри на папері, а реальна загроза зупинки виробництва та звільнення сотень киян.

Покарання: 12 років за «спритність»

7 січня 2026 року правоохоронці офіційно повідомили родині про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення майна в особливо великих розмірах).

Що загрожує фігурантам:

• Від 7 до 12 років позбавлення волі;
• Повна конфіскація майна;
• Заборона обіймати керівні посади.

Чому це важливо для Києва?

Цей кейс — тривожний сигнал для столичних інвесторів. Він доводить, що найбільша загроза іноді криється не ззовні, а всередині кабінетів. Для київського бізнес-середовища це привід переглянути свої статути та посилити контроль за наглядовими радами, особливо якщо вони формуються за родинним принципом.

Експерти радять: будь-яка угода, де застава перевищує суму позики — це червоний прапор, який не можна ігнорувати.