Дата публікації Скарб Києва без захисту: чому заказник «Острів Жуків» досі без офіційних кордонів
Опубліковано 22.09.25 13:43
Переглядів статті Скарб Києва без захисту: чому заказник «Острів Жуків» досі без офіційних кордонів 16

Скарб Києва без захисту: чому заказник «Острів Жуків» досі без офіційних кордонів

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Скарб Києва без захисту: чому заказник «Острів Жуків» досі без офіційних кордонів

Ландшафтний заказник «Острів Жуків» — це понад 1,6 тисячі гектарів заповідної землі в Києві. Його створили ще у 1999 році, аби зберегти рідкісні види флори й фауни, занесені до Червоної книги України. Цей острів — частина Дніпровського екологічного коридору, осередок біорізноманіття, місце нересту риби та територія, що має величезний рекреаційний потенціал для мешканців столиці.

Тут і досі можна зустріти луки, болота, післяльодовикові дюни, численні протоки й озера. Для киян — це шанс відпочити серед дикої природи, не виїжджаючи за межі міста.

Чому питання меж критичне

Попри свою унікальність, заказник уже 25 років живе без офіційно встановлених меж. Через цю прогалину:

  • частину земель незаконно передавали у приватну власність під забудову;
  • у проєкті нового Генплану Києва територія взагалі не позначена як заповідна;
  • громада фактично не має гарантій, що острів залишиться зеленою зоною, а не перетвориться на черговий квартал багатоповерхівок.

Частину незаконно відчужених земель прокуратура вже повернула у комунальну власність. Але сама проблема не зникла.

Дії прокуратури

Екологічна прокуратура Офісу Генпрокурора подала позов проти Київради та її виконавчих органів із вимогою офіційно закріпити межі «Острова Жуків». Це має:

  • юридично унеможливити спроби приватизації;
  • захистити територію від незаконної забудови;
  • включити заказник у всі стратегічні документи міста.

Чому це важливо для киян

«Острів Жуків» — це не просто зелена зона. Це екологічний щит столиці, що впливає на чистоту води, якість повітря, кліматичний баланс та здоров’я мешканців.

Збереження заказника означає:

  • доступ киян до великої природної території для відпочинку та освіти;
  • можливість розвитку екотуризму й рекреаційної інфраструктури;
  • гарантію, що Київ не втратить ще одну зелену перлину на користь забудови.

Що далі

Судовий розгляд може стати ключовим прецедентом для захисту природоохоронних територій столиці. Якщо прокуратура доб’ється встановлення меж, Київ отримає шанс зберегти «легені міста» для майбутніх поколінь.

«Зелений острів у кам’яних джунглях — це не розкіш, а питання виживання столиці», — наголошують екологи.