Сльози й байдужість у маршрутці: у Коцюбинському відмовили в проїзді матері полеглої військової

У передмісті Києва, Коцюбинському, стався інцидент, який обурив громаду. Матір загиблої захисниці України не пустили до маршрутки безкоштовно, попри наявність офіційного посвідчення члена сім’ї загиблого військовослужбовця.

Подія трапилася 17 жовтня близько 12:10 у маршрутці №745, що курсує від станції метро «Академмістечко». Про випадок повідомила Віра Литвиненко у Facebook, публікація якої викликала широкий суспільний резонанс.

«У мене вже є два пільговики»: як усе сталося

За словами жінки, водій автобуса, коли вона показала «чорне» посвідчення, байдуже відповів:

“Ну то й що, у мене вже є два пільговики.”

Кондукторка ж, замість того щоб пояснити або допомогти, почала кричати на пасажирку, повторюючи ті самі слова.

“Я намагалася сказати, що моя донечка загинула на війні, але у відповідь — лише байдужість і крики,” — написала Віра Литвиненко.

Автобус мав державний номер АІ 41-08 ЕВ.

Реакція перевізника: вибачення і звільнення працівниці

Після розголосу ситуації керівництво транспортної компанії зв’язалося з постраждалою, вибачилося та пообіцяло провести інструктаж серед персоналу.

Згодом стало відомо, що диспетчерка, яка брала участь у конфлікті, звільнена.
Представники компанії повідомили, що жінка напередодні дізналася про зникнення свого сина, який воює, — це, ймовірно, вплинуло на її емоційну реакцію.

Попри це, перевізник визнав: поведінка працівниці була неприпустимою.

Закон понад емоції

Українське законодавство чітко передбачає право безоплатного проїзду для членів сімей загиблих військовослужбовців.
Таке право не обмежується кількістю пільговиків у салоні — відмова у перевезенні є порушенням законодавства та моральних норм.

Постраждала жінка наголосила:

“Мова не про гроші, а про людяність. Якщо мені відмовили сьогодні, то завтра хтось інший може пережити те саме.”

Чому ця історія важлива

Цей інцидент — не просто локальний конфлікт, а дзеркало ставлення до родин загиблих захисників.
Українці, які втратили близьких на війні, заслуговують не лише на пільги, а передусім — на повагу та підтримку.

Для перевізників і водіїв така ситуація має стати нагадуванням, що професійність починається з людяності.

Байдужість і хамство — не менш небезпечні для суспільства, ніж ворог на фронті.
У час, коли країна платить найвищу ціну за свободу, кожен прояв зневаги до пам’яті загиблих — це удар по спільній гідності.

Коцюбинське нагадало: ми не маємо права звикати до втрат і забувати про тих, хто віддав своє життя за Україну.