Сталеливарний цех, з якого все почалося: у Києві зносять частину історії

У Києві, в районі станції метро Шулявська, розпочали активну фазу знесення п’ятого цеху колишнього машинобудівного заводу «Більшовик». Про хід робіт повідомив столичний активіст Дмитро Перов, який уже не перший рік публічно фіксує трансформації промислових територій Києва.

Йдеться про будівлю, що розташована безпосередньо біля однієї з ключових транспортних артерій міста — Шулявської розв’язки.

Скільки це коштує місту

Фінансова сторона питання викликає не менше запитань, ніж містобудівна.

• у 2023 році Київ викупив цех №5 за 113 млн грн;
• згідно з даними тендеру в системі Prozorro,
  вартість демонтажу перевищує 126 млн грн;
• завершити знесення планують протягом п’яти місяців із моменту передачі будівельного майданчика.

Таким чином, сукупні витрати на ліквідацію одного промислового об’єкта сягають майже чверті мільярда гривень.

Цех, з якого почалася історія заводу

П’ятий цех — не пересічна промислова будівля. Саме з нього наприкінці XIX століття почалася історія підприємства.

Ключові віхи:

• первісно тут працював сталеливарний цех;
• виготовляли парові машини, згодом — обладнання для цукрової промисловості;
• перед Першою світовою війною завод перейшов на виробництво озброєння;
• до 1915 року підприємство стало одним із найбільших у тодішній Російській імперії;
• у 1922 році завод націоналізували й дали назву «Більшовик», яку він носив до 2018 року.

Фактично йдеться про фізичне знищення одного з матеріальних свідків індустріальної історії Києва.

Транспортна логіка проти міської пам’яті

Ще у 2017 році місто затвердило концепцію нової транспортної розв’язки біля метро «Шулявська». Вона одразу передбачала:

• викуп цеху №5;
• повне знесення будівлі;
• будівництво нової естакади.

Саме це рішення й стало джерелом багаторічних суперечок.

Позиція громадськості

Урбаністи та активісти неодноразово пропонували альтернативи:

• трирівневі розв’язки;
• збереження історичного фасаду;
• інтеграцію цеху в сучасний міський простір (культурні або громадські функції).

За словами експертів, деякі з цих варіантів могли бути навіть економічно вигіднішими.

Позиція міської влади

Міська адміністрація обрала інший шлях — повне очищення території від забудови заради спрощення інфраструктурного проєкту.

Що це означає для Києва

Знесення п’ятого цеху «Більшовика» — це не просто будівельні роботи. Це черговий приклад того, як Київ:

• жертвує історичною промисловою спадщиною заради транспортної ефективності;
• не має затвердженої довгострокової політики переосмислення індустріальних зон;
• вкотре відкладає дискусію про баланс між розвитком і збереженням.

Для мешканців столиці це питання не лише про затори чи естакади, а про образ міста, яке або вміє працювати з власним минулим, або стирає його бульдозером.

П’ятий цех «Більшовика» вже стає частиною історії — але не як приклад ревіталізації, а як черговий втрачений об’єкт. Чи зробить Київ висновки з цієї історії — покаже час. Поки що Шулявка знову змінюється швидше, ніж суспільство встигає домовитися, яким воно хоче бачити своє місто.