Київ за 10 років збільшив площу парків на 637 га. Чому цього замало?

Серед щільної забудови, транспортного шуму й викликів воєнного часу Київ не втрачає зелений пульс. Попри урбанізаційний тиск, столиця України продовжує збільшувати площу міських парків, демонструючи послідовну політику захисту довкілля та турботи про якість життя мешканців. Але чи вистачає цих зусиль для формування справді сталого міського середовища?

Парки ростуть, але зелень – не завжди

За офіційною інформацією Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, за останні десять років площа столичних парків зросла на 637,48 гектара. У 2015 році на балансі міста було 111 парків загальною площею 2736,18 га. Станом на 2025 рік — уже 125 парків із загальною площею понад 3373,66 га. Формально — значне зростання.

Однак, якщо поглянути ширше — на всі зелені зони міста (включно з лісопарками, скверами, природоохоронними об’єктами), сукупне збільшення становить лише 35 га. Це свідчить про тривожну тенденцію: хоча паркова інфраструктура покращується, інші зелені території або не розвиваються, або поступаються місцем під забудову.

Чому зелені зони — це не розкіш, а необхідність

Роль міських зелених насаджень давно вийшла за межі «естетики». Вони знижують температуру в місті, очищують повітря, зменшують рівень шуму й навіть впливають на психологічне здоров’я мешканців. Для дітей, літніх людей, людей з інвалідністю чи переселенців, які мешкають у щільно забудованих районах — парк поруч стає простором безпеки, відпочинку та соціальної інтеграції.

Крім того, парки — це осередки біорізноманіття, які у великих містах слугують останніми притулками для багатьох видів птахів, комах, дрібних ссавців і рослин. Збереження цих «зелених островів» у місті — питання не лише комфорту, але й глобальної відповідальності в контексті зміни клімату.

Урбаністичний тиск і нові виклики

На жаль, стрімкий розвиток міської інфраструктури не завжди йде в парі з екологічними пріоритетами. Кожен новий ТРЦ чи житловий комплекс часто претендує на ділянки, які ще вчора були частиною природного середовища. Формальна юридична колізія — відсутність чітко закріпленого статусу чи інвентаризації деяких зелених територій — відкриває шлях для їх приватизації й забудови.

Громади й екозахисні ініціативи в Києві неодноразово боролися за збереження скверів і лісопарків: Протасів яр, Совські ставки, Лиса гора, урочище Бабин Яр — кожен із цих об'єктів є елементом екологічної, історичної та культурної пам’яті столиці.

Що робити?

Екологи й урбаністи одностайні: Київ потребує не лише розширення парків, але й комплексної стратегії зеленого зонування міста. Серед пріоритетних кроків:

• Оцифрування та інвентаризація всіх зелених територій із фіксацією їх юридичного статусу.
• Мораторій на забудову лісів і скверів, які не мають завершеного землевпорядного оформлення.
• Включення зелених зон до Генплану міста як повноцінної частини інфраструктури, на рівні з дорогами та комунікаціями.
• Залучення громадськості до планування та ухвалення рішень щодо майбутнього природного середовища.

Київ ще має шанс зберегти свою зелену душу — але для цього потрібна не лише ініціатива від КМДА, а й послідовна екополітика, правовий захист територій, прозорість у забудовах та активність мешканців.