Священник УПЦ (МП) на Київщині незаконно переписав храм на фонд своєї родини

У Броварах на Київщині правоохоронці викрили настоятеля однієї з парафій УПЦ (МП) на незаконному відчуженні культової споруди. Йдеться про будівлю церкви вартістю близько 6 мільйонів гривень, яку священнослужитель, за версією слідства, переписав на благодійний фонд власної родини.

Про це повідомила поліція Київської області.

Що відомо про підозрюваного

Фігурантом справи є настоятель Свято-Димитрівської парафії Київської єпархії УПЦ (МП) у місті Бровари. Саме цей храм у 2024 році опинився в центрі конфлікту, пов’язаного з переходом релігійної громади до Православної Церкви України.

За даними слідства, у квітні 2024 року парафіяльні збори офіційно ухвалили рішення про зміну юрисдикції на користь ПЦУ. Але ще до цього рішення настоятель почав готувати власну схему збереження контролю над майном.

Як працювала схема

Правоохоронці встановили таку послідовність дій:

• настоятель заздалегідь створив благодійний фонд;
• засновниками організації стали він та його дружина;
• використовуючи службове становище, клірик підробив документи;
• у паперах було зазначено, що громада нібито проголосувала за «пожертву» храму благодійній організації;
• на підставі фальшивого рішення будівлю церкви переписали на фонд родини.

Фактично культову споруду вивели з-під контролю громади напередодні її переходу до ПЦУ.

Кримінальна відповідальність

Священнослужителю повідомлено про підозру за:

• ч. 5 ст. 191 КК України — розтрата майна в особливо великих розмірах, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Можливе покарання:

• до 12 років позбавлення волі;
• конфіскація майна;
• заборона обіймати певні посади.

Досудове розслідування триває. Поліція перевіряє, чи були в схемі інші учасники та чи не використовувався аналогічний механізм в інших громадах Київщини.

Контекст: чому такі справи стають системними

Київщина — один із регіонів, де з 2022 року відбувається найбільша кількість переходів громад від УПЦ (МП) до ПЦУ. Саме на цьому ґрунті дедалі частіше виникають:

• майнові конфлікти;
• спроби «захистити» храми через переоформлення;
• використання благодійних фондів і фіктивних рішень зборів.

Цей випадок у Броварах демонструє, що боротьба за храми виходить за межі богословських суперечок і переходить у площину кримінального права.