Свічки, цегла й грілки: що з «народних» способів обігріву справді працює

У Києві на тлі тривалих аварійних відключень та пошкоджень енергосистеми питання збереження тепла в оселях стало критичним. Соцмережі заполонили «народні методи» обігріву, проте далеко не всі вони є дієвими, а деякі — смертельно небезпечні. Редакція ТиКиїв разом із головою Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином проаналізувала найпопулярніші поради з Threads та визначила, що насправді допоможе вистояти до весни.

У Києві досі тривають аварійні відключення світла й опалення після масованих атак на енергосистему. Хоча сильні морози вже позаду, у багатьох квартирах температура залишається некомфортною. У відповідь кияни активно діляться в соцмережах порадами, як зігрітися без централізованого тепла — від свічкових конструкцій до нагрітої на плиті цегли.

Ми зібрали найпопулярніші з цих лайфхаків і разом з енергоаудитором, головою Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином розібралися, які з них мають сенс, а які можуть бути небезпечними.

Свічкові «обігрівачі»

У соцмережах часто можна побачити конструкції зі свічок і глиняних горщиків, які нібито акумулюють тепло й підвищують температуру в кімнаті. Насправді енергії від свічки занадто мало, щоб прогріти приміщення.

Крім того, під час горіння свічки спалюють кисень і підвищують рівень вуглекислого газу. За несприятливих умов може утворюватися й чадний газ — без запаху й кольору, але вкрай небезпечний.

Цегла на газовій плиті

Ще один популярний метод — гріти вогнетривку цеглу на конфорках, використовуючи її як імпровізовану «піч». Проблема тут та сама: газ спалює кисень, а вентиляція в багатоквартирних будинках не розрахована на обігрів приміщень.

Особливо небезпечно, коли люди закривають вікна, щоб «утримати тепло». За нестачі кисню газ починає згорати неповністю, і з’являється чадний газ. Саме в таких ситуаціях ризик отруєння є найвищим.

Кип’ятіння води

Ідея проста: каструля з киплячою водою має прогріти повітря. Насправді ефект — радше психологічний. Пара підвищує вологість, через що холод відчувається ще сильніше.

До того ж надмірна волога призводить до конденсату на стінах і вікнах, а з часом — до плісняви. Одяг і ковдри стають сирими й гірше зберігають тепло.

Плівка, скотч і утеплення вікон

Це єдиний «народний» спосіб, який експерт схвалює. Якщо з вікон тягне холодом, герметизація справді допомагає зменшити тепловтрати.

Щілини можна закрити ущільнювачами, поролоном або навіть скотчем, а на скло наклеїти плівку чи «пупирку». Важливо не завішувати батареї й регулярно провітрювати приміщення, щоб уникнути застою повітря.

Що справді працює

Якщо немає можливості обігріти всю квартиру, експерт радить зосередитися на збереженні тепла тіла. Найпростіший і безпечний варіант — звичайна грілка з гарячою водою, яку можна покласти під ковдру. Це контрольований і значно менш ризикований спосіб, ніж постійно тримати ввімкнений газ.

Коли з’являється електроенергія, варто уникати одночасного ввімкнення кількох обігрівачів — старі мережі можуть не витримати. Найекономніший варіант — кондиціонер у режимі обігріву. Водночас експерт радить обрати одну кімнату, добре її ізолювати й проводити час там, а не намагатися прогріти всю квартиру.

Також має сенс звернути увагу на під’їзд: холод часто заходить у житло через негерметичні вікна на сходових клітинах або в підвалах. Усунення протягів у спільних зонах може відчутно вплинути на температуру і в квартирі.