Таємна служба після Банкової: що кажуть про Єрмака

Заява полковника СБУ Романа Червінського про нібито приховану роль колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака миттєво стала темою №1 у київських політичних колах. Йдеться не просто про персональний конфлікт чи медійний скандал — мова про можливий тіньовий вплив на управління державою, який, за словами Червінського, зберігається навіть після формальної відставки.

Для столиці, де ухвалюються ключові державні рішення, ця історія має особливу вагу.

Суть заяви: що саме стверджує Червінський

В інтерв’ю Liga.net полковник СБУ та контррозвідник Роман Червінський заявив, що:

• Андрій Єрмак з 5 грудня 2025 року зарахований до штату Служби зовнішньої розвідки України;
• інформацію він нібито отримав безпосередньо від представників СЗР;
• попри звільнення з посади керівника Офісу президента, Єрмак, за його словами, продовжує впливати на ухвалення державних рішень.

Червінський стверджує, що навіть резонансний скандал навколо так званого «Міндічгейту» не призвів до реального відсторонення Єрмака від центрів впливу.

«Єрмак пішов на службу. Він сьогодні воює у Службі зовнішньої розвідки… поставили задачу завести Єрмака у штат СЗР під певними даними», — заявив Червінський.

Найгостріший момент: натяки на можливу нелояльність

Найбільш резонансною частиною заяви стали натяки на те, чиї інтереси може представляти ексочільник ОП. Червінський публічно поставив це під сумнів, використавши формулювання про «супертаємного офіцера», інтереси якого не є зрозумілими.

Важливо:
🔹 жодних доказів цих тверджень у публічному просторі наразі не оприлюднено;
🔹 офіційні органи ці заяви не підтверджували і не спростовували.

Чому перевірити це майже неможливо

Навіть для журналістів у Києві, які традиційно мають доступ до широкого кола джерел, перевірка таких тверджень украй складна.

Причина — специфіка роботи Служби зовнішньої розвідки:

• співробітники можуть бути оформлені під вигаданими анкетними даними;
• кадрові рішення СЗР часто мають гриф таємності;
• публічні коментарі з таких питань — радше виняток, ніж правило.

Фактично це створює «сіру зону», де гучні заяви неможливо швидко верифікувати.

Хто такий Роман Червінський і чому його слова привертають увагу

Для київської аудиторії важливий контекст самої фігури заявника.

Роман Червінський:

• полковник СБУ, офіцер контррозвідки;
• очолював 5-те управління Департаменту контррозвідки СБУ;
• брав участь у низці гучних спецоперацій, зокрема у справі «Вагнергейту»;
• з 2023 року є фігурантом кримінальних проваджень, пов’язаних із ударом РФ по аеродрому «Канатове».

Сам Червінський наполягає, що переслідування має політичний характер, а обмеження щодо нього нещодавно були пом’якшені — з цілодобового до нічного домашнього арешту.

Цей бекграунд робить його заяви одночасно резонансними і суперечливими.

Чому ця історія важлива саме для Києва

Київ — це місце, де:

• працюють Офіс президента, уряд, Верховна Рада;
• зосереджені ключові спецслужби;
• формується політичний порядок денний країни.

Будь-які підозри щодо неформального центру впливу або паралельного управління державою насамперед б’ють по довірі до інституцій у столиці. Для киян це питання не пліток, а прозорості влади і безпеки держави.

Що маємо станом на зараз

Фактично на сьогодні:

• є публічна заява однієї сторони;
• відсутні офіційні підтвердження з боку СЗР чи ОП;
• тема активно обговорюється в київських політичних і медійних колах.

Заява Романа Червінського — це серйозний виклик для влади, навіть якщо вона не підкріплена доказами. У Києві добре розуміють: мовчання у таких питаннях лише підживлює недовіру.

Чи стане ця історія предметом офіційної перевірки, чи залишиться ще одним елементом великої політичної боротьби — покаже час. Але вже зараз очевидно: столиця знову опинилася в епіцентрі дискусії про реальні механізми влади в Україні.