Тато не дожив до першого дня доньки: Сім’я загиблого пілота БПЛА Сергія Жимели просить підтримати петицію про присвоєння звання Героя України

У сучасних реаліях втрати на фронті торкаються не лише бійців, а й цілих родин. Однією з таких історій стала доля старшого сержанта Сергія Жимели, який загинув під час бойового завдання у листопаді 2025 року. Його рідні та близькі звертаються до держави з проханням вшанувати його подвиг — зокрема, триває збір підписів за присвоєння звання Героя України.

Хто був боєць

Сергій Жимела народився на початку 1990-х і присвятив життя службі та захисту країни. Як командир відділення БПЛА у складі 65-ї окремої механізованої бригади він виконував відповідальні завдання з розвідки та підтримки підрозділів на передовій. Родина описує його як скромну, відповідальну людину, для якої обов’язок був важливішим за власний комфорт.

Після загибелі залишилися дружина, матір, сестра та маленька донька, якій на момент трагедії ледь виповнилося вісім місяців. Саме через бажання вшанувати пам’ять батька та закріпити його подвиг у державних символах і виникла ініціатива зібрати підписи на офіційному ресурсі для розгляду питання нагородження.

Служба, підготовка та відзнаки

Попри проблеми зі здоров’ям у минулому, зокрема травму спини та складнощі із зором, Сергій повернувся до служби після початку повномасштабного вторгнення. Він пройшов підготовку за кордоном, брав участь у навчаннях, що підвищували кваліфікацію сержантського складу. Служба вимагала від нього постійного самовдосконалення та відповідальності за побратимів.

За час служби він був відзначений низкою нагород, які свідчать про мужність та самовідданість: державні відзнаки за вірну службу, бойові нагороди та посмертно — орден за мужність. Ці відзнаки підтверджують, що його внесок у захист держави був помітним і високо оціненим командуванням та спільнотою.

Значення вшанування та позиція родини

Для рідних і побратимів присвоєння звання Героя України має насамперед моральне і символічне значення. Сестра, яка ініціювала збір підписів, наголошує, що це не просто формальна нагорода, а пам’ять для дитини та визнання подвигу людини, яка віддала життя за незалежність своєї країни. Вона прагне, щоб донька знала правду про батька і могла пишатися його вчинком.

Збір підписів триває на офіційній платформі, де кожен громадянин має можливість висловити підтримку. Ініціатива також слугує нагадуванням про те, що навіть посмертні вшанування важливі для суспільства: вони формують історичну пам’ять, допомагають родинам відчувати підтримку держави та громади.

Крім офіційного визнання, значення має й повсякденне вшанування — вулиці, пам’ятні дошки, згадки у громадських ініціативах. Саме такі кроки допомагають зберегти історію та донести її майбутнім поколінням, щоб подвиги тих, хто захищав країну, не були забуті.

Сьогодні родина та побратими продовжують збирати свідчення про службу та життя бійця, формують матеріали для розгляду на державному рівні і просять підтримки від суспільства. Повага до пам’яті загиблих проявляється не лише у словах, а й у конкретних діях — підтримці сімей, визнанні заслуг і збереженні правди про кожного захисника.

Збір підписів триває, залишилося 71 день. Петицію можна підтримати на офіційному сайті Президента України після авторизації.