Театр починається зі скверу: як зміниться простір навколо Театру Франка

Амбітна реновація в самому серці Києва

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка готується до змін, які виходять далеко за межі сцени. Йдеться не про нову прем’єру, а про повноцінне оновлення навколишнього простору, що має перетворити територію довкола театру на сучасний, комфортний і гідний статусу локації культурний осередок столиці.

Про плани реновації публічно заявив генеральний директор – художній керівник театру Євген Нищук, наголосивши: театр для глядача починається задовго до того, як піднімається завіса.

«Театр починається зі скверів»

Принцип, який стає реальністю

Очоливши Театр Франка рік тому, Євген Нищук одразу сформулював ключову ідею:

«Театр починається зі скверів навколо нього»

Це не красива метафора, а стратегія розвитку. Перший етап уже реалізовано — сквер навпроти головного входу оновили та перетворили на затишний громадський простір, де можна перепочити до або після вистави.

Сьогодні цей майданчик уже працює як частина театрального досвіду, а не просто зелена зона.

Що змінять далі: конкретні плани

Сквер із погруддям Франка — новий акцент

Наступний етап — сквер ліворуч від театру, де розташоване погруддя Івана Франка. Саме тут планують:

• демонтувати застарілий «сталінський» постамент;
• встановити сучасну основу, яка відповідає і духу часу, і масштабу постаті Франка;
• візуально виділити скульптуру, зробивши її повноцінним смисловим центром простору.

Йдеться не про знищення пам’яті, а про її переосмислення без радянських нашарувань.

Парковка: болюче питання для глядачів

Коли театр — не для автомобілів офісів

Окрема і дуже практична проблема — парковка біля Театру Франка. Сьогодні вона давно перестала виконувати свою первинну функцію:

• зранку місця займають працівники навколишніх офісів;
• увечері глядачі змушені кружляти центром у пошуках вільного клаптика асфальту;
• стихійна стоянка створює хаос і небезпеку.

Євген Нищук називає ситуацію прямо:

«Так не має бути»

Нові правила: порядок замість хаосу

У межах реновації планують:

• запровадити чітко визначені зони для зупинки транспорту;
• встановити зрозумілі правила користування парковкою;
• забезпечити безбар’єрний доступ до театру для всіх категорій глядачів.

Пріоритет — відвідувачам вистав, а не випадковому транзиту автомобілів у центрі міста.

Чому це важливо для киян

Театр Франка — це не просто будівля. Це:

• культурний символ Києва;
• місце, куди приходять родинами;
• простір пам’яті, традиції й живого мистецтва.

Оновлення навколишньої території означає:

• комфортний підхід до театру без стресу;
• повернення гідного вигляду історичному центру;
• інтеграцію театру в сучасне міське життя, а не ізоляцію від нього.

Контекст пам’яті

Сьогодні у залі Театру Франка залишаються порожні місця — як тихий знак пам’яті про Ігоря Зиму та Олесю Сокур. І саме тому оновлення простору навколо театру — не про моду, а про повагу до минулого й відповідальність перед майбутнім.

Реновація навколо Театру Франка — це приклад того, як культурна інституція може мислити містом, а не лише сценою. Якщо задум буде реалізовано повністю, Київ отримає не просто оновлені сквери й упорядковану парковку, а європейський підхід до культурного простору, де глядач — справжній пріоритет.

І це саме той випадок, коли зміни починаються не з декорацій, а з поваги.