Після останнього потяга станція перетворюється на нічліг
Після закриття станцій на вхід київське метро змінює свій звичний ритм. Коли останні пасажири залишають платформу, підземка починає жити іншим життям - сюди сходяться люди, які приходять переночувати.
Таку картину показали журналісти у репортажі зі станції «Дорогожичі».
Дехто розкладає каремати та спальні мішки, інші ставлять намети просто між колонами. Дерев’яні лавки платформи швидко займають постійні відвідувачі - місця тут давно розподілені.

«Тут усі лавки поділені», - кажуть ті, хто ночує в метро регулярно.
Метро як укриття від тривоги і страху
Серед тих, хто приходить у підземку, багато людей старшого віку. Для них метро - не лише укриття під час обстрілів, а й спосіб почуватися безпечніше.

Деякі мешканці столиці спускаються сюди навіть тоді, коли повітряної тривоги немає. Люди кажуть, що бояться ночувати вдома після обстрілів або живуть на високих поверхах, де складніше швидко дістатися укриття.
У середньому вночі на різних станціях метро можуть залишатися до 500 людей, а під час масованих атак ця кількість зростає до кількох тисяч.
У підземному «містечку» діють свої правила
Нічне життя метро має власні негласні правила. Бувають сварки за місця на лавках, а нових людей іноді зустрічають насторожено.
На деяких станціях утворюються цілі «табори» з наметів. Люди беруть у чергових пледи та складні стільці, щоб провести ніч на платформі.
У метрополітені наголошують: підземка передусім залишається укриттям, а не місцем для постійного проживання. Водночас працівники розуміють, що багато людей приходять сюди через страх перед обстрілами і потребу у відчутті безпеки.
Київ серед антилідерів за станом укриттів: омбудсмен виявив недоступні та проблемні сховища
«Людей цікавить тепло взимку»: у Київраді розкритикували план енергостійкості столиці
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі