У Бортничах провулок Івана Тургенєва перейменували на честь Олександра Барвінського

У межах дерусифікації столичних топонімів Київрада ухвалила рішення про перейменування провулка Івана Тургенєва в селищі Бортничі, яке з 1988 року входить до складу міста. Відтепер він носить ім’я Олександра Барвінського — видатного історика, педагога та громадського діяча, одного з творців української національної ідеї в Галичині.

Від російського письменника — до українського просвітителя

Провулок Івана Тургенєва з’явився на мапі ще у середині XX століття. Його назва відображала культурну політику радянського періоду, коли вулиці українських міст масово називали на честь російських діячів — навіть тих, що не мали жодного стосунку до нашої країни.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Україна активно переосмислює власний міський простір. Київ уже позбувся майже 300 назв, пов’язаних із радянським минулим чи державою-агресоркою.

У 2022 році в застосунку «Київ Цифровий» провели електронне голосування щодо нової назви провулка. Більшість киян підтримали варіант на честь Олександра Барвінського — постаті, яка символізує українське відродження, розвиток освіти й формування національної ідентичності.

Хто такий Олександр Барвінський

Олександр Барвінський народився 8 червня 1847 року в селі Шляхтинці поблизу Тернополя у родині священника. Змалку виховувався в атмосфері духовності, любові до освіти й українського слова.

У 1876 році він заснував тернопільську філію товариства «Просвіта», яка стала осередком культурного життя краю. Під його керівництвом організація активно популяризувала українську мову, проводила лекції, видавала літературу, створювала читальні.

Згодом Барвінський ініціював створення «Руського педагогічного товариства» — прообразу сучасного міністерства освіти. Саме це товариство розробило першу програму українського національного шкільництва, яка наголошувала на навчанні рідною мовою та вихованні свідомих громадян.

Його «Руська читанка» стала першим україномовним підручником із творами Тараса Шевченка, а також сприяла переходу до фонетичного правопису.

Як депутат австрійського парламенту та Галицького сейму Барвінський послідовно відстоював право українців на освіту, захищав рідну мову та вимагав створення українських шкіл і гімназій.

Родина, що продовжила справу батька

Олександр Барвінський був не лише освітянином і науковцем, а й прикладом турботливого батька. Його діти стали відомими діячами української науки та культури:

• Василь Барвінський — видатний композитор;
• Богдан Барвінський — історик і бібліограф;
• Роман Барвінський — інженер і художник;
• Олександр Барвінський (молодший) — лікар;
• Олена Савчук (Барвінська) — громадська діячка.

Родина Барвінських стала символом інтелектуального українського середовища, яке плекало національну свідомість і культурну спадщину.

Наукова і громадська спадщина

Барвінський був ініціатором видання «Руської історичної бібліотеки» — серії праць, що знайомила українців із власною історією. Його підручники, зокрема «Історія України-Руси» (1920) та «Коротка історія українського народу» (1926), формували історичне мислення поколінь.

Він очолював Наукове товариство імені Тараса Шевченка, перетворивши його на головний осередок наукового життя в Галичині. Активно співпрацював із Миколою Лисенком, Іваном Франком, Лесею Українкою, Степаном Смаль-Стоцьким.

Під час створення Західноукраїнської Народної Республіки Барвінський увійшов до уряду ЗУНР, очоливши Секретаріат освіти та віросповідань. Його роль у формуванні державних засад української освіти була визначальною.

Замість Тургенєва — символ української культури

Провулок Олександра Барвінського у Бортничах — не просто нова назва. Це символ культурного оновлення, утвердження історичної пам’яті та відновлення справедливості.

Кияни дедалі частіше бачать у перейменуваннях не формальність, а спосіб повернення до власного коріння. Ім’я Олександра Барвінського нагадує, що українська культура має своїх героїв, чиї ідеї освіти, гідності та єдності залишаються актуальними й сьогодні.