У липні 2026 року археологи завершили дослідження двох найбільших курганів Голосіївського могильника на південній околиці Києва. У насипах XII століття виявили два чоловічі поховання, бронзові жіночі прикраси, фрагменти кераміки та сліди поминальних вогнищ. Загальна площа розкопок становила 233 кв. м.
Дослідження провів Курганний загін Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом археолога Дмитра Бібікова. Знахідки важливі через пізнє датування насипів - у XII столітті традиція курганних поховань поблизу Києва вже поступово зникала.
Що знайшли всередині курганів
У центрі кожного насипу археологи виявили по одному чоловічому похованню у ґрунтовій ямі завглибшки близько метра. Померлих поклали головою на захід у дерев’яних трунах, від яких збереглися залізні цвяхи. Руки були складені на попереку, а речей безпосередньо біля кістяків не знайшли.
Такий поховальний обряд відповідає християнській традиції, попри наявність курганних насипів. Науковці припускають, що могильник міг належати сільському населенню київської округи, однак пов’язати його з конкретним поселенням поки не вдалося.
Під час робіт також виявили бронзові скроневі кільця - прикраси, характерні для жіночого вбрання давньоруського часу. Їхня присутність може свідчити про інші поховання або діяльність на території некрополя, однак остаточні висновки археологи зможуть зробити після опрацювання матеріалів.
Археологи зафіксували сліди тризни
У насипах і рівчаках навколо курганів знайшли деревне вугілля та численні уламки кераміки. У другому кургані вище рівня давньої поверхні зафіксували два великі скупчення обгорілої деревини, які можуть бути залишками ритуальних вогнищ.
Ці знахідки дослідники пов’язують із тризною - поминальним обрядом, який міг супроводжувати поховання. Поєднання християнського способу захоронення з курганами та слідами давніших ритуальних практик показує, як у середньовічній київській окрузі співіснували різні традиції.
У шарі під курганами археологи також знайшли крем’яне знаряддя палеолітичної доби. Воно не пов’язане з давньоруським могильником, але свідчить, що люди перебували на цій території задовго до появи середньовічного некрополя.
Що відомо про Голосіївський могильник
Некрополь складається з двох груп, у яких збереглися 13 і 5 курганних насипів. Пам’ятку виявив археолог Андрій Петраускас у 2008 році, а перші стаціонарні розкопки тут провели лише у 2025 році.
Торік дослідники підтвердили давньоруське походження могильника, однак розкопаний насип виявився кенотафом - символічною могилою без поховання. У 2026 році археологи обрали два найбільші кургани першої групи: їхня висота становила 1 і 1,3 м, а діаметр сягав приблизно 8-9,5 м.
Курганні могильники "Голосіїв-1" і "Голосіїв-2" розташовані у південній частині Голосіївського лісу, неподалік від вулиці Академіка Тронька та Національного музею народної архітектури та побуту України. Територія належить до археологічно насиченої південної околиці історичного Києва.
Пам’ятники Леніну й заборонені імена: як СРСР контролював пам’ять українців
Будинок Сніжка-Хлєбнікової у Києві: історія «пряникової» пам'ятки та скандалу, що зламав кар'єру архітектора