У Києві журналісти та родини захисників об’єдналися «Рушником надії»

1 жовтня 2025 року під куполом Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві відбулася фінальна подія проєкту «Рушник надії», який об’єднав українські родини військовополонених та зниклих безвісти воїнів. Ініціативу реалізували громадські організації «Народжені вільними 2024» та «Жінки роду», а Національна спілка журналістів України виступила інформаційним партнером.

Ідея та мета проєкту

«Рушник надії» виник як спосіб об’єднати родини українських захисників, з якими тимчасово втрачено зв’язок, через спільну творчу діяльність — вишивання рушників. Журналісти, які протягом війни фіксують біль і надію українців, стали організаторами та спостерігачами цього процесу, створюючи видимість і голос для тих, кого ще не почули та кого вже немає поруч.

Ідея виявилася простою, але глибокою: з серпня 2025 року родини з різних куточків України та українські діаспори зі США, Канади та Німеччини разом створювали рушники, залишаючи на них частинки власних історій, молитви, любові та віри у повернення рідних.

Співорганізаторка Соломія Луковецька підкреслила: «Минуть десятиліття, а історія кожної родини житиме у цих рушниках вічно».

Символіка та учасники

До Києва привезли понад 40 унікальних рушників. Кожен із них став символом любові, відданості та боротьби. Подія зібрала родини військовополонених та зниклих безвісти, а також представників українських діаспор, що підкреслює важливість міжнародної солідарності.

Участь у заході взяли представники державних установ, які працюють над питаннями розшуку зниклих безвісти та визволення полонених. Зокрема, підтримку родинам висловили Андрій Юсов, заступник керівника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Оксана Горбачова, Валентина Акуленко та Наталія Бабійчук.

Андрій Юсов зазначив: «Ця боротьба неможлива без суспільної підтримки, постійної видимості та актуалізації проблеми. Ми закликаємо державні інституції, громадські організації та кожного громадянина не відвертатися від болю родин, а бути поруч із ними».

Міжнародна підтримка

До акції долучилися міжнародні організації. Заступниця голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Ноель Калхун та координаторка Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти Альма Масік наголосили на важливості солідарності та підтримки родин, які переживають розлуку.

Духовне та соціальне значення

Проєкт «Рушник надії» демонструє силу українського суспільства, здатність підтримувати одне одного навіть у найскладніші часи. Кожен рушник не лише зберігає особисту історію родини, а й стає частиною колективної пам’яті нації, символом духовної єдності та незламності українського народу.

Ініціативи такого масштабу підтверджують, що спільна дія, людяність і солідарність здатні підтримати родини захисників та зміцнити національну згуртованість.