У Києві «Київпастранс» підозрюють у переплаті 9,6 млн грн за трамвайні рейки

У Києві повідомили про підозру двом посадовцям КП «Київпастранс» і директору приватного підприємства, яке постачало трамвайні рейки. За версією слідства, у закупівлях могли штучно обмежити конкуренцію та придбати продукцію за завищеними цінами. Експерти оцінили ймовірні збитки бюджету столиці у 9,6 млн грн.

Закупівлі проводив відокремлений підрозділ «Служба колії» КП «Київпастранс» із квітня 2024 року до березня 2025 року. Правоохоронці стверджують, що технічні вимоги до рейок могли сформувати під продукцію заздалегідь визначеного виробника. Через це інші постачальники фактично не могли взяти участь у торгах на рівних умовах.

Як могли обмежити конкуренцію

За даними Київської міської прокуратури, у тендерній документації вказали технічні характеристики, яким відповідала продукція лише одного виробника. Це могло звузити коло потенційних учасників і створити перевагу для конкретного постачальника. Після проведення закупівель комунальне підприємство уклало договори та оплатило поставлені рейки.

Слідство вважає, що посадовці та представник приватної компанії діяли узгоджено. Остаточно цю версію має перевірити суд після завершення розслідування. Назву підприємства-постачальника та імена підозрюваних у повідомленні прокуратури не оприлюднили.

Як визначили суму збитків

Під час розслідування провели експертизи, які мали встановити ринкову вартість трамвайних рейок на момент закупівлі. За висновками експертів, КП «Київпастранс» заплатило приблизно на 9,6 млн грн більше. Саме цю різницю прокуратура називає матеріальною шкодою, завданою бюджету Києва.

Формулювання про те, на що саме місто могло витратити ці кошти, в офіційному повідомленні немає. Тому твердження, що їх обов’язково спрямували б на ремонт колій чи інші транспортні роботи, є лише припущенням. Наразі йдеться про розрахований експертами розмір імовірної переплати.

Кого підозрюють

Одному з посадовців «Київпастрансу», який укладав договори з постачальником, інкримінують розтрату бюджетних коштів. Працівницю, яка відповідала за моніторинг цін, підозрюють у пособництві в розтраті. Директору приватного підприємства інкримінують заволодіння бюджетними коштами.

Дії фігурантів кваліфікували за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Посадовиці, яка проводила ціновий моніторинг, додатково інкримінують пособництво за частиною 5 статті 27 КК України. Повідомлення про підозру означає початок процесуального статусу, але не доводить вини особи.

Яке покарання передбачає стаття

Частина 4 статті 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Суд також може заборонити обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю на строк до трьох років. Покарання до 12 років передбачене частиною 5 цієї статті, яку фігурантам у цьому провадженні не інкримінують.

Досудове розслідування триває. Слідчі мають зібрати докази, після чого прокуратура вирішуватиме, чи передавати обвинувальний акт до суду. Відповідно до презумпції невинуватості, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню провину не доведено обвинувальним вироком суду.