У Києві на Саперно-Слобідській зводять пішохідний міст без ліфтів і з небезпечним пандусом

У Голосіївському районі Києва, на вулиці Саперно-Слобідській, триває будівництво нового надземного пішохідного мосту. Формально — це відповідь на потребу безпечного переходу через жваву магістраль. Фактично — черговий інфраструктурний парадокс столиці, який уже на етапі зведення викликає серйозні запитання.

Громадська організація «Пасажири Києва» звернула увагу на ключову проблему: міст зводять без ліфтів, а замість них облаштовують пандус із кутом нахилу близько 45 градусів. Це в рази перевищує допустимі норми і робить конструкцію небезпечною або взагалі непридатною для використання значною частиною киян.

Пандус під 45°: чому це критично

За державними будівельними нормами, максимальний ухил пандуса для маломобільних груп — не більше 8–10%. Те, що нині зводять на Саперно-Слобідській, більше нагадує сходи без сходинок, а не елемент безбар’єрного простору.

Хто не зможе скористатися мостом:

• ветерани війни на кріслах колісних;
• люди з інвалідністю;
• батьки з дитячими візочками;
• літні кияни;
• люди після операцій або з тимчасовими травмами.

Активісти прямо називають такий пандус не просто незручним, а небезпечним для життя.

Дорого і недоцільно?

Вартість проєкту — близько 35 мільйонів гривень. При цьому:

• ліфтів не передбачено;
• альтернативного доступного переходу поруч немає;
• за оцінками експертів, наземний перехід зі світлофором обійшовся б місту значно дешевше і був би доступним для всіх.

Більше того, за інформацією ГО «Пасажири Києва», у цьому мікрорайоні вже загинули щонайменше дві жінки через відсутність безпечного наземного переходу. Тобто проблема не теоретична — вона має трагічні наслідки.

Київ після війни — але зі старими підходами

Столиця публічно декларує курс на безбар’єрність, особливо в контексті повернення з фронту тисяч поранених військових. Проте на практиці ми знову бачимо:

• проєктування «для галочки»;
• ігнорування реальних потреб людей;
• рішення, ухвалені без консультацій з громадами та фахівцями з доступності.

Саперно-Слобідська — це не окраїна, а частина великого міського трафіку. І те, що тут будують міст, яким фізично не зможуть скористатися ті, заради кого його начебто й зводять, — симптом глибшої проблеми.

Чи є альтернатива?

Так. І вона очевидна:

• наземний регульований перехід;
• світлофор з кнопкою виклику;
• острівець безпеки;
• підсвітка та обмеження швидкості.

Це дешевше, швидше і реально доступно. Саме так вирішують подібні проблеми в європейських містах — і саме до цього Київ формально прагне.

Чому це важливо для всіх киян

Сьогодні це пандус на Саперно-Слобідській. Завтра — такий самий міст біля вашого дому, школи чи лікарні.
І питання тут не лише в комфорті, а в праві на безпечне пересування містом.

Київ не може дозволити собі витрачати десятки мільйонів гривень на інфраструктуру, яка з першого дня виключає частину мешканців. Особливо — в місті, яке переживає війну і має тисячі людей з інвалідністю через бойові дії.

Новий пішохідний міст на Саперно-Слобідській — приклад того, як хороша ідея перетворюється на небезпечне рішення через нехтування нормами і здоровим глуздом. Якщо місто не перегляне підхід зараз, Київ ризикує отримати ще один дорогий, але нефункціональний об’єкт.

Безбар’єрність — це не гасло. Це конкретні градуси, сантиметри і рішення. І саме на них зараз варто подивитися уважніше.