У Києві назвали нові поетичні імена: у бібліотеці Лесі Українки відзначили лауреатів конкурсу Миколи Сома

На початку березня у Публічна бібліотека імені Лесі Українки вже вшосте підбили підсумки щорічного літературного конкурсу «Поетична зима Миколи Сома». Подія об’єднала поетів, митців та шанувальників українського слова, а також стала майданчиком для відкриття нових літературних імен.

Конкурс започаткували у 2020 році на честь українського поета-шістдесятника Микола Сом. Його мета - популяризувати українську поезію, підтримувати молодих авторів і заохочувати до творчого пошуку нових форм та сенсів.

Поезія, що говорить про сучасність

Церемонія нагородження розпочалася хвилиною мовчання, після чого пролунала пісня «Мрія». Учасники та гості заходу також мали нагоду почути виступи членів журі та організаторів.

Цьогоріч конкурс проходив у двох основних номінаціях: виконання творів Миколи Сома та авторська поезія. На розгляд журі у категорії власних поетичних творів надійшло 23 заявки - це понад 120 сторінок текстів. У номінації виконання поезії подали 15 заявок.

За словами членкині журі, письменниці Тетяна Шпичук, у творчості учасників відчутно звучала тема війни.

«Майже кожен учасник торкнувся найболючішого нині для України - теми війни. Але осмислення нашої реальності відбувається вже на глибшому рівні, ніж на початку повномасштабного вторгнення», - зазначила вона.

Дві номінації та понад сотня сторінок поезії

Цьогоріч конкурс традиційно проводився у двох основних номінаціях:

• «Кращі власні поетичні твори»
• «Краще виконання віршів та пісень на слова Миколи Сома»

До журі надійшло:

• 23 заявки з авторськими поетичними текстами — це понад 120 сторінок рукописів;
• 15 заявок на виконання творів поета.

Такий обсяг робіт свідчить про зростаючий інтерес до конкурсу серед літераторів та молоді.

Хто оцінював поетів

Журі щороку оновлюється, щоб забезпечити різноманітність поглядів та професійний підхід до оцінювання. Цього разу його очолив письменник і президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень Олександр Герасименко.

До складу журі також увійшли поети, історики та журналісти, зокрема Анатолій Горовий, Василь Неволов, Ангеліна Олійник, Катерина Міщук, Лідія Стрельченко та Віталій Білозір.

Переможців відзначили дипломами та призами, після чого вони представили свою творчість гостям заходу.

Переможці конкурсу 2026 року

За результатами оцінювання журі визначило переможців у кількох категоріях.

Кращі власні поетичні твори (доросла категорія)

• 1 місце — Ольга Подущак
• 2 місце — Лана Краска
• 3 місце — Євген Єльпітіфоров

Кращі власні поетичні твори (підлітки та юнацтво)

• 1 місце — Максим Смовський
• 2 місце — Надія Павловська
• 3 місце — Дар’я Лебеда

Краще виконання творів Миколи Сома

• 1 місце — Роман Католик
• 2 місце — Дарина Католик
• 3 місце — Іван Шевель

Окрему спеціальну відзнаку отримав гурток журналістської майстерності ліцею біотехнологій №177 Києва. Нагороду присудили учням за творчий проєкт, який вони підготували під керівництвом Світлани Бартошко.

Поезія про війну і дорослішання

Член журі Тетяна Шпичук зазначає, що тематика робіт цього року значною мірою відображає реалії війни.

«Майже кожен учасник звернувся до теми війни. Але сьогодні вона осмислюється значно глибше, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Для багатьох ця трагедія стала особистою», — пояснює письменниця.

За словами членів журі, у текстах молодих авторів часто звучать теми втрати, дорослішання та пошуку надії.

Як конкурс допомагає молодим поетам

Конкурс має не лише символічне значення. Для багатьох учасників він стає першим кроком у літературній кар’єрі.

Кращі твори:

• публікують на сайті бібліотеки;
• включають до колективних антологій;
• рекомендують до літературних видань.

Наприклад:

• вірші переможниці першого конкурсу Людмили Сотник опублікували у журналі «Київ»;
• збірку «Вікно на Хрещатик» авторки Людмили Живолуп видали за підтримки міської програми книговидання.

Поезія як терапія для молоді

Директорка бібліотеки Ольга Романюк наголошує, що поетичні конкурси мають ще одну важливу місію.

«Поезія — це не лише мистецтво. Вона допомагає долати емоційне виснаження, підтримує віру в себе і відкриває нові імена. Для молодих людей це шанс бути почутими», — зазначає вона.

Бібліотека також регулярно проводить:

• індивідуальні поетичні читання;
• творчі вечори для початківців;
• зустрічі з письменниками.

Хто був Микола Сом

Микола Сом — один із представників покоління шістдесятників, поет, педагог і журналіст.

Він народився у селі Требухів у 1935 році в багатодітній родині коваля. Багато років працював учителем, а також журналістом у київській газеті «Вечірній Київ».

Поет був лауреатом кількох літературних премій, серед яких:

• премія імені Володимир Сосюра
• премія імені Остап Вишня

Його творчість відзначена державними нагородами, зокрема орденом Святого Архістратига Михаїла.

Поет пішов із життя у 2013 році, але його творчість і сьогодні надихає нове покоління українських авторів.

Чому це важливо для Києва

Для столиці подібні конкурси — це не лише культурні події, а й спосіб підтримати українську ідентичність у складні часи.

Саме у бібліотеках, літературних клубах та творчих спільнотах народжуються нові автори, які формують сучасну українську культуру.

І поки у Києві звучать нові поетичні рядки — українська поезія продовжує жити.