«Цей сон» не став реальністю: петиція про перейменування вулиці на честь Степана Гіги не зібрала необхідних голосів

Ідея назвати одну з київських вулиць на честь народного артиста України Степана Гіги не дійшла навіть до розгляду міськради. Електронна петиція не змогла подолати формальний бар’єр підтримки - замість потрібних 6 тисяч підписів вона набрала близько 3,7 тисячі.

Автор звернення пропонував увічнити ім’я музиканта в топоніміці столиці, аргументуючи це його роллю у становленні української естради. У 90-х Гіга був одним із тих артистів, які фактично формували українську попкультуру - коли радіоефір ще залишався переважно російськомовним, а україномовна пісня тільки поверталася в публічний простір.

Чому це показово

Київ останніми роками активно перейменовує вулиці - місто швидко позбувається імперських назв і шукає нові символи. Але ця історія показала іншу сторону процесу: не кожне культурне ім’я автоматично стає міським маркером.

Петиції у столиці - це своєрідний соціологічний зріз. Щоб ініціативу розглянули депутати, вона має зібрати мінімальний рівень міської підтримки. У випадку зі Степаном Гігою цього не сталося: пам’ять про артиста є, але її виявилося замало для перейменування міського простору.

Тепер питання пам’яті про нього, схоже, перейде з площини міських назв у культурну - концерти, перевидання записів і приватну ностальгію. Київ же, як і раніше, дуже вибірково вирішує, чиє ім’я з’являється на табличках будинків.

Водночас автори можуть повторно подати нову петицію або запропонувати іншу форму вшанування.

Контекст

Про смерть співака повідомили 12 грудня. Поховали його у Львові, на Личаківському кладовищі. Для багатьох слухачів він залишився символом епохи української естради 90-х - часу касетних магнітофонів, перших концертів у будинках культури і пісень, які співали на весіллях по всій країні.