У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними

У столиці завершився Національний тиждень безбар’єрності, під час якого відбулися тематичні заходи, лекції, засідання Ради безбар’єрності та запуск мережі амбасадорів доступності. Водночас у міській владі визнають: попри позитивні зміни, Київ поки що далекий від повністю безбар’єрного середовища.

Про це повідомив депутат Андрій Вітренко.

За його словами, нині у столиці реалізовується План безбар’єрності на 2025–2026 роки, який передбачає 186 заходів у шести ключових напрямках — від фізичної до цифрової доступності.

Серед найбільш помітних проєктів — створення перших десяти безбар’єрних маршрутів. Один із них має протяжність 12,5 кілометра та поєднує Центральний залізничний вокзал, Майдан Незалежності та Головний військовий клінічний госпіталь.

Також триває робота над підвищенням доступності громадського транспорту. Лише за перші місяці 2026 року працівники Київський метрополітен здійснили майже 13,6 тисячі супроводів для маломобільних пасажирів.

Що планують зробити у 2026 році

У рамках розвитку безбар’єрного середовища місто планує:

облаштувати вхідні групи у понад 150 житлових будинках;

забезпечити безбар’єрні підходи до більш ніж 30 соціально важливих об’єктів;

модернізувати 205 автобусів та 23 трамваї системами зовнішнього звукового інформування;

облаштувати понад 300 пішохідних переходів пониженими бордюрами та тактильною навігацією.

Які проблеми залишаються

Попри реалізацію нових проєктів, проблем залишається чимало.

Зокрема, лише 14 станцій столичного метро обладнані ліфтами або підйомниками, а повністю сучасним стандартам доступності відповідають лише 12 із них. Для багатомільйонного міста це залишається серйозним викликом.

Крім того, хоча в Києві вже створено близько 138 кілометрів безбар’єрних маршрутів, значна частина тротуарів, підземних переходів та зупинок громадського транспорту все ще є складними для пересування людей з інвалідністю, ветеранів, літніх людей та батьків із дитячими візками.

За словами Андрія Вітренка, безбар’єрність — це не лише питання інфраструктури, а насамперед питання поваги до кожного мешканця міста. Особливого значення вона набуває в умовах війни, коли зростає кількість ветеранів і людей, які проходять реабілітацію після поранень.

У міській раді наголошують, що для досягнення реальних результатів Києву необхідно пришвидшувати темпи модернізації, збільшувати фінансування відповідних програм та системно впроваджувати принципи доступності в усіх сферах міського життя.