Після чотирьох років під захистом: у Києві відкрили пам’ятник Миколі Лисенку

Біля Національної опери України демонтували захисні риштування з пам’ятника композитору Миколі Лисенку. Конструкції закривали монумент із березня 2022 року, захищаючи його від уламків і вибухових хвиль під час російських атак на Київ.

Після демонтажу фахівці очистили поверхню пам’ятника від пилу та забруднень і впорядкували територію біля нього. Роботи провели без втручання у конструктивні елементи монумента та без використання коштів міського бюджету.

Пам’ятник був закритий із весни 2022 року

Захисні конструкції біля Національної опери почали встановлювати після початку повномасштабного вторгнення. Вони мали зменшити ризик пошкодження пам’ятки уламками, вибуховою хвилею та іншими наслідками російських обстрілів.

Риштування з монумента зняли 22 липня 2026 року. Після понад чотирьох років захисної консервації пам’ятник знову повністю видно з боку Національної опери на вулиці Володимирській, 48.

Чим відомий пам’ятник Миколі Лисенку

Монумент відкрили у 1965 році. Його автором став український скульптор Олександр Ковальов, а архітектурну частину створив Василь Гнєздилов.

Ковальов також створив погруддя Тараса Шевченка у фасадній ніші Національної опери. Серед його інших робіт - пам’ятники та скульптурні портрети відомих українських письменників, композиторів і театральних діячів.

Микола Лисенко вважається одним із засновників української національної композиторської школи. Його ім’я пов’язане з розвитком української опери, хорової музики та обробкою народних пісень.

Із яких пам’ятників уже зняли захист

Демонтаж відбувся в межах міської ініціативи з очищення та впорядкування історичних пам’яток. Перед цим захисні конструкції прибрали з монумента княгині Ользі на Михайлівській площі та пам’ятника Лесі Українці.

На початку повномасштабної війни у Києві закрили десятки об’єктів культурної спадщини. Захист, зокрема, встановлювали біля пам’ятників засновникам Києва, Тарасу Шевченку, княгині Ользі, Кирилу і Мефодію, а також на історичних вітражах фунікулера.

Чому рішення викликало дискусію

Частина киян у соцмережах поставила під сумнів доцільність демонтажу конструкцій під час війни. У коментарях люди нагадували, що загроза ракетних і дронових ударів по столиці зберігається, та запитували, хто відповідатиме за можливе пошкодження пам’яток.

У Департаменті культури КМДА пояснювали роботи необхідністю підтримувати пам’ятки у належному стані та повернути містянам можливість бачити їх без тимчасових укриттів. Професійне очищення також дає змогу оцінити стан поверхонь після кількох років під захисними конструкціями.