Дата публікації У Києві відкрили виставку про дітей війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності»
Опубліковано 21.02.26 21:00
Переглядів статті У Києві відкрили виставку про дітей війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності» 19

У Києві відкрили виставку про дітей війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності»

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
У Києві відкрили виставку про дітей війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності»
фото з відкритих джерел: відкрили виставку - «Ниточка: Трансформація замість зламаності»

У столиці відкрили камерну, але дуже сильну за емоцією експозицію - «Ниточка: Трансформація замість зламаності». Це спільний проєкт благодійного фонду «Голоси дітей» і фотографині Марти Сирко. Виставка складається з 14 портретів підлітків, які пережили окупацію, евакуацію або втрату дому під час повномасштабної війни.

Формально - це фотопроєкт. Фактично - розмова про дорослішання, яке відбулося надто рано.

У Києві відкрили виставку про дітей війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності» - 1

Про що ця виставка

Автори намагаються зафіксувати не подію, а стан. У центрі не руїни й не фронт, а погляд дитини, яка вже пережила досвід, до якого не готують ні школа, ні сім’я. Куратори пояснюють: саме очі стали головною мовою експозиції, бо вони найточніше передають внутрішню напругу, страх і водночас дивну зрілість.

Напередодні четвертої річниці вторгнення команда акцентує на темі психічного здоров’я. Психологічне навантаження для дітей сьогодні не менше, ніж для дорослих, а наслідки - довші.

Серед героїв - 18-річна Ліза з Олешок. Вона пережила окупацію у 14 років, а після обстрілів родина евакуювалася до Києва. Тепер дівчина вчиться на психолога і прямо говорить: після війни відновлювати доведеться не тільки будинки, а людей.

У Києві відкрили виставку про дітей війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності» - 2

Чому це важливо саме зараз

Правозахисники нагадують - війна для дітей це не лише сирени й укриття. Це втрата освіти, постійні переїзди, життя в окупації, депортації та розлука з батьками. Частина українських дітей досі перебуває на окупованих територіях або була примусово вивезена.

Тому подібні виставки - не просто культурна подія. Це спосіб зафіксувати досвід покоління, яке виросло у війні, і одночасно - м’яка форма розмови з дорослими. Без плакатів і гучних гасел, але значно переконливіше.