У Національному музеї історії України відкрили виставку «ШЛЯХ ГЕРОЇВ» з унікальними речами Симона Петлюри

25 травня у Національному музеї історії України відкрили виставку «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри», створену за підтримки Фундації Пилипа Орлика. Для українських музеїв це справді рідкісний випадок: уперше за часів незалежності в Україні можна наживо побачити особисті речі Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри. В експозиції також представлені деталі одностроїв Євгена Коновальця та Андрія Мельника, а також речі інших військових і політичних діячів Української революції 1917-1921 років. Для відвідувачів виставка відкрита з 26 травня за адресою: Київ, вулиця Володимирська, 2.

Проєкт одразу вивели за межі звичайної музейної події. На відкритті говорили не тільки про експонати, а й про повернення історичної пам’яті, українських героїв і спадщини, яка роками залишалася за кордоном або поза широкою увагою. Голова Національного банку України Андрій Пишний презентував музею пам’ятну монету, випущену до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри, і передав її до колекції Національного музею історії України. Серед гостей були військові, урядовці, дипломати, представники культурних інституцій, Фундації Пилипа Орлика, компанії Meest і політики, які долучалися до реалізації проєкту.

Виставка про Петлюру, яку в Україні чекали десятиліттями

Генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна відкрила подію вітальним словом і подякувала всім, завдяки кому проєкт став можливим. Для музею ця виставка важлива не лише через імена, пов’язані з експонатами, а й через сам факт повернення таких речей в український публічний простір. Ідеться про матеріальні свідчення доби, яка довго залишалася або спотвореною, або витісненою з масової історичної оптики. Тому виставка працює не тільки як показ рідкісних предметів, а й як спроба зібрати докупи частину розірваної історичної пам’яті.

У центрі експозиції - Симон Петлюра, головний отаман Армії УНР і одна з ключових постатей українського визвольного руху початку 20 століття. Поруч із його особистими речами представлені предмети, пов’язані з Євгеном Коновальцем та Андрієм Мельником, а також з іншими діячами Української революції 1917-1921 років. Такий склад експозиції пояснює, чому відкриття відразу стало подією не тільки для музейної спільноти. У день відкриття про неї говорили як про частину ширшого процесу - повернення української державної традиції у видимий простір.

Андрій Пишний передав музею пам’ятну монету Нацбанку

Голова Національного банку України Андрій Пишний у своєму виступі говорив про Петлюру не як про постать із підручника, а як про людину, чий досвід прямо перегукується з нинішньою війною. Він нагадав слова Симона Петлюри і пов’язав їх із тим, що Україна переживає зараз.

«Симон Петлюра казав: “У боротьбі виростає сила”. Ці слова саме те, що потрібно почути кожному українцю. Ми розуміємо, що наша незалежність і суверенітет, наше майбутнє й наше життя потребують боротьби. Постать Симона Петлюри надихає. Ми сьогодні продовжуємо боротьбу, яку розпочав він. І нашому поколінню, нам з вами, випало її завершити перемогою», - сказав Пишний.

Після виступу він подякував музею за повернення важливих сторінок української історії та презентував пам’ятну монету Національного банку. Монету випустили до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри, а під час відкриття Пишний передав її в колекцію Національного музею історії України. Цей жест добре вписався у саму логіку виставки, бо поруч із повернутими історичними речами з’явився новий державний знак пам’яті. Так минуле і сучасне в одному музейному просторі зійшлися без зайвих пояснень.

Військові побачили у виставці зв’язок із нинішньою боротьбою

На відкритті були присутні й ті, хто сьогодні безпосередньо боронить Україну. Серед почесних гостей - в.о. голови Служби безпеки України Євген Хмара, командувач Національної гвардії України Олександр Півненко та представник 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри Артур Циганок-Пайрері. Вони відзначили символізм виставки, яка поєднує сучасну війну за незалежність із витоками української збройної боротьби. Також захисники подякували організаторам за запрошення.

Їхня присутність змінила тон події. Виставка про військових і політичних діячів Української революції звучала не як дистанційна історія, а як розмова з прямим продовженням у сьогоденні. Петлюра, Коновалець, Мельник і діячі визвольного руху були згадані поруч із військовими, які нині служать у час повномасштабної війни. Саме тому теза про тяглість боротьби на відкритті не виглядала формальною - вона була підтверджена самими учасниками події.

Мінкульт назвав проєкт частиною державної політики пам’яті

Перший заступник міністра культури України Іван Вербицький наголосив, що виставка є частиною великої державної роботи з повернення власної історії. У його виступі йшлося про людей, які боролися за незалежність України, але довгий час не мали належного вшанування.

 «Сьогодні ми вшановуємо сторіччя пам'яті Симона Петлюри. Цей захід є частиною великої державної політики з повернення власної історії та відновлення історичної справедливості щодо тих, хто поклав життя за незалежність України. Нарешті ми маємо можливість гідно вшанувати їхній чин, і ця виставка - один із найкращих способів це зробити», - заявив Вербицький.

Ця теза стала однією з головних для всього відкриття. Виставку не подавали як ностальгійний погляд у минуле або окремий музейний жест. Її показали як частину процесу, у якому держава повертає собі імена, символи, речі та події, без яких українська історія виглядала неповною. І саме через це в залі постійно звучали не тільки історичні, а й політичні акценти.

Фундація Пилипа Орлика профінансувала виставку і реновацію простору

Фундація Пилипа Орлика підтримала створення виставки та провела реновацію експозиційного простору. Голова правління Фундації Артем Миколайчук назвав цей проєкт одним із найважливіших серед тих, які вона реалізовувала. Його виступ був не про формальну підтримку культури, а про прямий зв’язок між пам’яттю про події сторічної давнини і нинішньою війною. Він говорив про те, що досвід Української революції важливо не просто знати, а розуміти, щоб не повторити тодішніх помилок.

«Нам надзвичайно важливо пам’ятати власну історію, пам’ятати, що 100 років тому ми не змогли здобути перемогу, зробити Україну вільною та досягти незалежності. Зараз ми вже маємо незалежність, стали суб’єктом світової політики, Україну знають і поважають у світі. І тепер наше завдання - не втратити цю незалежність, дійти до кінця та перемогти російську імперію. Для цього ми маємо пам’ятати й розуміти, що відбулося тоді, щоб не повторити цих помилок», - сказав Миколайчук. 

У цих словах фактично сформульовано головну ідею виставки: історія тут потрібна не для ритуалу, а для дуже конкретного висновку про сучасність.

Андрій Сибіга пов’язав виставку з поверненням спадщини з-за кордону

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга нагадав, що того ж дня у Києві відбулося перепоховання Андрія Мельника. Він поставив ці дві події поруч - відкриття виставки про Петлюру і повернення Мельника до Києва. Для Сибіги це свідчення того, що Україна вже зараз повертає свою історичну пам’ять, і цей процес має продовжуватися. Особливий акцент він зробив на українській спадщині, яка досі перебуває за межами країни.

«Сьогодні відбулося перепоховання Андрія Мельника на кладовищі, на пантеоні героїв в Києві. І це теж знаково. Я вважаю, що це не збіг. Україна повинна повертати свої надбання та культурну спадщину з-за кордону», - сказав міністр. 

У контексті цієї виставки його слова звучали практично, бо частина експонатів саме повернулася до України з-за кордону. Тому розмова про спадщину не залишилася загальною декларацією, а мала перед собою конкретний музейний результат.

Віктор Ющенко: герої мають повертатися на рідну землю

Третій президент України Віктор Ющенко приїхав на відкриття після церемонії перепоховання голови Проводу ОУН Андрія Мельника. У своєму виступі він говорив про потребу повертати українських героїв на рідну землю і про те, як такі події впливають на відчуття національної суб’єктності. Для Ющенка перепоховання Мельника і виставка пам’яті Петлюри стали частинами одного процесу. Ідеться про повернення не лише імен, а й опор, на яких тримається українська ідентичність.

«Ніщо так не формує ідентичність, як наша мова, культура, національна пам'ять, наші герої, церква, звичаї та традиції. Сьогоднішнє перепоховання пана полковника посилює те святе почуття, заради якого, власне, людина живе. Посилює нашу національну та державну суб'єктність», - сказав Ющенко. 

Його виступ продовжив тему, яка проходила через усе відкриття: українська історія має бути не розпорошеною між архівами, діаспорою і пам’яттю окремих родин, а повернутою в Україну. У випадку цієї виставки це повернення набуло дуже конкретної форми - через речі, документи, однострої та музейний простір.

Олександр Алфьоров закликав повернути Петлюру

До розмови про перепоховання Андрія Мельника долучився голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Він наголосив, що Петлюру також потрібно повернути в Україну. Окремо Алфьоров заявив, що українська держава має перевірити слідство, яке велося щодо Самуїла Шварцбарда після вбивства Петлюри. Також він висловився за встановлення пам’ятника Симону Петлюрі у Києві.

Ці заяви продовжили тему історичної справедливості, яка звучала впродовж усього відкриття. Виставка дала привід говорити не лише про вже зроблене, а й про те, що ще залишається невирішеним. Повернення експонатів, перепоховання Мельника, можливе повернення Петлюри, перевірка старого слідства і пам’ятник у Києві тут складаються в одну лінію. Це вже не тільки про музей, а про те, як держава працює зі своїми незавершеними історичними питаннями.

Ігор Осташ розповів про повернення колекції

Директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ брав участь у процесі повернення колекції експонатів до України. На відкритті він звернув увагу на те, що це лише частина значно більшої роботи. За його словами, багато українських історичних цінностей іще чекають на повернення до батьківщини. Тому успіх цієї виставки має стати не фінальною крапкою, а аргументом для продовження таких процесів.

У цьому місці особливо важливою стала логістична частина проєкту. Відкриття відвідав Олександр Крупка, директор з розвитку компанії Meest. Саме Meest забезпечила перевезення колекції з Канади, а компанія послідовно підтримує українські культурні ініціативи у світі. Завдяки цьому виставка не залишилася лише ідеєю або домовленістю між інституціями - експонати фізично повернулися до України і стали доступними для глядачів.

Володимир В’ятрович назвав виставку аргументом проти кремлівського міфу

Народний депутат України Володимир В’ятрович допоміг започаткувати співпрацю музею та Фундації Пилипа Орлика для реалізації цього проєкту. На відкритті він сформулював політичне значення виставки максимально прямо. За його словами, вона спростовує одну з ключових російських тез про Україну як нібито випадкову державу. В’ятрович наголосив, що проєкт показує українську державність як традицію, що існувала задовго до розпаду Радянського Союзу.

«Ця виставка - ще один аргумент проти однієї з головних тез Кремля, що Україна це випадкова держава, яка з'явилася після розвалу Совєтського Союзу, як один з його осколків. Цей проєкт про те, як творилася українська держава 100 років тому. Про те, що ми маємо свою державну традицію. І ця державна традиція робить нас сильнішими», - сказав В’ятрович. 

Ярина Ясиневич: люди мають виходити з вірою в силу свого народу

Програмна директорка Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич розповіла про враження від роботи над проєктом. Вона зазначила, що для Фундації було великою честю співпрацювати з Національним музеєм історії України над відновленням музейного простору та створенням виставки. Її слова важливі, бо повертають розмову від великих політичних тем до глядача, який прийде в музей і побачить ці речі наживо. Виставка має працювати не тільки як історична довідка, а як досвід зустрічі з власною історією.

«Найголовніше - ми хочемо, щоб люди, які відвідають виставку, виходили звідси з вірою в силу свого народу та впевненістю в тому, що боротьба не буде марною», - наголосила Ясиневич. 

Ця фраза добре підсумовує, чому організатори так наполягають на зв’язку між подіями 1917-1921 років і сучасністю. У виставці немає дистанції між минулим і теперішнім - принаймні саме так її представили на відкритті. Її головне повідомлення просте: українська боротьба має довгу історію, і ця історія тепер знову стає видимою.

Де подивитися виставку

Виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» доступна для відвідувачів у Національному музеї історії України. Адреса музею - Київ, вулиця Володимирська, 2. В експозиції можна побачити особисті речі Симона Петлюри, деталі одностроїв Євгена Коновальця та Андрія Мельника, а також речі інших військових і політичних діячів Української революції 1917-1921 років. Проєкт створений за підтримки Фундації Пилипа Орлика, яка також профінансувала реновацію експозиційного простору.