У Софії Київській показали унікальну писанку XII століття

У Національному заповіднику Софія Київська зберігають унікальний артефакт часів Русі-України - керамічну писанку XII століття, яку називають “писанка-брязкальце”. Вона перебуває у фондосховищі заповідника і є рідкісною археологічною знахідкою, що поєднує сакральне значення і побутове використання.

Артефакт виготовлений із рожевої глини з використанням ангобу та поливи. Технологія включала стрічкове формування, випал і глазурування, а також фляндрівку - декоративну техніку обробки поверхні. Такі вироби вважаються не лише елементом культури, а й свідченням високого рівня ремесла того часу.

Писанка зі звуком: як працював давній оберіг

Особливість цієї писанки - її конструкція. Усередину ще сирого виробу вкладали невелику кульку з глини або камінець. Після випалу цей елемент залишався всередині у вільному русі і під час струшування створював характерний звук.

Дослідники вважають, що такі “звучні” писанки могли виконувати функцію оберегів. Існує гіпотеза, що звук мав відлякувати злі сили, що було типовим для вірувань того часу. Водночас невеликий розмір - близько 3-3,5 на 5 см - дозволяє припускати і більш практичне застосування.

Де знайшли артефакт і що це означає

Писанку виявили під час археологічних досліджень у Судаку в 1966-1972 роках на території міського могильника. Попри місце знахідки, науковці припускають, що виготовляли подібні речі саме на Київщині, звідки вони могли поширюватися іншими територіями.

Глиняні писанки того періоду трапляються рідко, тому кожна така знахідка має високу історичну цінність. Вони дають змогу краще зрозуміти не лише ремесло, а й символіку, вірування та повсякденне життя людей часів середньовічної Русі.

Чому це важливо сьогодні

Подібні артефакти демонструють, що традиція писанкарства має глибоке історичне коріння. Писанка була не лише елементом святкової культури, а й предметом із сакральним змістом, який поєднував віру, захист і побут.

Сьогодні такі знахідки стають важливими маркерами культурної спадкоємності. Вони дозволяють побачити, як трансформувалися символи, що залишаються актуальними і нині - особливо до Великодня.