У стінах Софії Київської знайшли найдавніший чудотворний образ Києва

У стінах Софії Київської презентували результати дослідження давнього чудотворного образу Миколи Мокрого. Йдеться про фрескове зображення святителя Миколая Чудотворця, розташоване в південній внутрішній галереї собору.

Із доповіддю «Віднайдення стародавнього образу святого Миколая Мокрого в Софії Київській» виступив старший науковий співробітник заповідника, кандидат історичних наук Тимур Бобровський. Він представив результати новітніх досліджень фрески, які можуть змінити уявлення про походження одного з найшанованіших образів часів Київської Русі.

Особливу цінність зображення підтверджують матеріальні сліди його багатовікового вшанування. На фресці збереглися численні мідні цвяхи та пази від дерев’яних конструкцій — імовірно, раніше образ мав коштовні ризи та захисний кіот. Нижня частина фрески має значні потертості, що свідчить про тривале молитовне доторкання вірян у XII–XIV століттях.

За народною переказкою, під час паломництва до Вишгорода київська родина втратила немовля, яке впало у Дніпро. Після молитви в соборі дитину нібито знайшли живою біля образу святого Миколая — загорнуту у вологі пелюшки. Саме з цієї легенди походить назва «Микола Мокрий», а образ отримав славу чудотворного.

Дослідження проводить колектив Національного заповіднику «Софія Київська» під керівництвом генеральної директорки Нелі Куковальської. Науковий семінар організував Інститут «Свята Софія» — науково-дослідний відділ заповідника.

Аналіз історико-археологічних даних та середньовічних написів дав підстави Бобровському припустити, що саме ця фреска могла бути найдавнішим чудотворним образом Києва, який пізніше відтворювали у численних списках. За гіпотезою дослідника, первісний образ ніколи не залишав стін собору, оскільки був монументальним розписом, а не переносною іконою.

До Другої світової війни в соборі зберігалася ікона, яку вважали канонічним образом Миколи Мокрого. Під час війни її евакуювали до Європи, а згодом — до США. Кіот залишився в соборі порожнім, а перемовини щодо повернення реліквії тривають досі.

Значення цього відкриття особливо актуалізувалося в умовах війни. У лютому 2026 року до Києва прибула моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану збереження Софії Київської та Києво-Печерської лаври після обстрілу 2025 року. Попри складні обставини, наукова робота в заповіднику триває, а нові дослідження допомагають глибше осмислити духовну та культурну спадщину України.