У столиці всі водії «Київпастрансу» пройшли тренінги з перевезення маломобільних пасажирів

У столиці завершилися масштабні тренінги для водіїв трамваїв, тролейбусів та автобусів «Київпастрансу».
Навчання пройшли усі водії підприємства — близько 1,5 тисячі працівників.

Мета — не галочка у звіті, а зміна культури сервісу. Людина, яка користується кріслом колісним чи милицями, не повинна відчувати себе зайвою у транспорті великого міста.

Заняття стартували влітку та проходили щодня, окрім вихідних, у малих групах. Це дозволило приділити увагу кожному, а не просто прочитати лекцію для галочки.

Що відпрацьовували

Навчання складалося з двох блоків.

1. Теорія

• етика спілкування з людьми з інвалідністю;
• типові бар’єри — від висоти сходинки до неправильного розташування візка;
• алгоритм взаємодії без тиску та приниження гідності.

2. Практика

Водії користувалися кріслами колісними особисто: долали бордюри, заїжджали в салон, вивчали безпечні позиції для фіксації.
Це дозволило зрозуміти різницю між “можна теоретично” і “не виходить у реальності”.

Заступник директора департаменту транспортної інфраструктури Роман Лелюк акцентував: така робота перевертає ставлення до пасажира, бо руль і пандус — це відповідальність, а не формальність.

Навчання як частина великої політики безбар’єрності

Тренінги проводили спільно з ГО «Група активної реабілітації».
Уляна Пчолкіна — ветеранка руху за безбар’єрність — наголосила: водій має допомагати, не вторгаючись у особистий простір, і саме цьому їх навчали.

В.о. гендиректора «Київпастрансу» Тетяна Тараско підкреслила: для підприємства це не разова акція, а частина системної роботи — від оновлення парку до впровадження стандартів обслуговування.

Навіщо це киянам

Для людей, які пересуваються з допоміжними засобами, комунальний транспорт — єдиний спосіб дістатися лікарні, роботи чи школи.
Коли водій не знає, як розкласти пандус або як підстрахувати пасажира, навіть сучасний низькопідлоговий трамвай перетворюється на перешкоду.

Тренінги — це елемент Плану заходів зі створення безбар’єрного простору в Києві на 2025–2026 роки, який узгоджено з Національною стратегією України до 2030-го.
Йдеться про свободу пересування, а не про милостиню.

Київ перестає будувати транспорт “для сильних і спритних”.
Навчання водіїв — це інвестиція у гідність містян, у місто, де літня людина чи ветеран після поранення не боїться натискати кнопку виклику допомоги.

Коли правила не тільки написані, а й прожиті на практиці — громадський транспорт стає справді громадським.